Роздуми над Словом Божим на четвер ХХХІ звичайного тижня, рік ІІ
Милосердя Боже не знає меж. Пастир, який залишає дев’яносто дев’ять овець, щоб відшукати одну-єдину — так, наче у світі жодної іншої немає… Жінка, яка скликає подруг на бенкет, бо відшукала одну драхму… Ці біблійні образи в устах Ісуса мають одну мету, одне послання: ти безмірно цінний для Бога! Бо якщо пастир так радіє одній вівці, яка не створена на образ і подобу Бога, то яка буде радість від твого навернення? Якщо жінка радіє одній монеті — яка можливо служила їй прикрасою, оздобою, — то яка буде радість, коли Господь віднайде тебе, а в тобі віднайде свій образ?!
Господь має не тільки велике серце, повне милосердя, але й великі очі, здатні побачити твою загублену ситуацію. Очі, які безупинно тебе шукають. Один із фризійських єпископів (ІІ століття) звелів так написати на своїй могильній плиті: Моє ім’я Абертіус, я учень непорочного Пастиря, який дозволяє пастися своїм стадам по горах і рівнинах; Він має великі очі, погляд яких сягає всюди…
Зверни свої очі до великих милосердних очей Ісуса.
фінансово.
Щиро дякуємо!
