Отже, Папа Франциск зробив ще одну «тиху революцію» в Церкві — підніс літургійний спомин св. Марії Магдалини до рівня свята.
Про Марію з Магдали, її значення особливо для домініканців, та про нове свято CREDO розмовляє з настоятелем Українського вікаріату Ордену Проповідників о. Яцеком Дудкою ОР.
— Отче, від імені Третього Ордену вітаю Перший Орден із нашим спільним святом цього року — встановленням свята Марії Магдалини. Які Ваші думки з цього приводу?
— Так, Марія Магдалина — покровителька домініканців, всіх гілок Ордену Проповідників. Домініканці вибрали її своєю покровителькою тому, що вона була першим свідком Воскресіння. А домініканці — проповідники — мають бути свідками того, що вони прийняли Євангелії Христове, несуть його людям, хочуть донести Благу Звістку всім.
Як відомо з історичних легенд, св. Домінік, наш засновник, дуже сильно переймався, аж плакав — «Боже, що буде з бідними грішниками?» Наш Орден постав зі співчуття до тих, хто гине, хто ризикує своєю вічністю.
— Сьогодні якось дедалі більше стає «некультурно» говорити про те, що люди — грішники.
— Некультурно їм тикати, що вони грішники, бо ще невідомо, хто більше грішний перед Богом. Скажімо, Отці Церкви не поділяли людей на «святих» та «грішників», а тільки на тих, хто навернувся й повірив Ісусові, довірив Йому своє життя, і на тих, хто ще й досі шукає своє життя не в Бозі. Домініка називали «Апостольським Отцем», бо він прагнув передавати доктрину віри. Жив так, як Апостоли, і хотів, як апостол Христа, донести Його Добру Новину всім, повсюди, на всі лади. Він переймався долею якихось там далеких від нього куманів, про яких на той час говорили, що це люди, які живуть на краю світу. Однак, подумавши, цілком можеш зрозуміти, що ця «окраїна світу» розпочинається просто за воротами твого храму… й це твій «край світу».
— Повертаючись до Марії Магдалини: тепер орденське святкування поширене на всю Церкву!
— В нашому Ордені це було «внутрішнє святкування», хоча й у домініканському літургійному календарі так насправді це був тільки обов’язковий спомин, він не мав літургійного рангу свята. Це не «з подачі» домініканців, це Папа сам установив. І я дуже радію, що Папа Римський вирішив установити це свято, бо ми всі — грішники, ми всі не по заслугах наших отримуємо благодаті від Господа Бога. Марія Магдалина, окрім того що перший свідок Воскресіння й перша жінка-апостол, — ще й дуже хороший приклад життя для кожного з нас, грішників. Вона знала, що була не гідна, вона не могла порівнювати себе з тими, хто вважав, що заслужив у Бога благословення і благодать, ну бо він усе правильно виконував у житті. Ми ж бо добре знаємо з Євангелія, хто вийшов із храму виправданим після своє молитви — грішний чи той, що вважав себе праведним…
— Отче, а чи можна сказати, що встановлення свята Марії Магдалини — це якийсь подарунок Ордену від Папи, від Церкви, чи від самого Господа Бога для домініканців у рік Ювілею 800‑річчя затвердження Ордену?
— Як на мій погляд — не тільки в рік домініканського ювілею, але насамперед у Рік Милосердя. Тому що Папа хоче показати якомога більшій кількості людей, що всі запрошені до Божого Милосердя! Не тільки ті, хто активно бере участь у житті Церкви, а й ті, що по «окраїнах віри». І наша роль, зокрема домініканців, така, і Папа Франциск часто це повторював, — що ми не повинні тільки чекати на людей, сидячи по своїх храмах, але щоб виходили на окраїни. А ближче, у центрі храму, залишаються ті, хто з’єднався з Ісусом.
Без сумніву, Марія Магдалина дуже багато любила, бо Ісус багато їй простив, і вона багато просила Ісуса, гаряче. Прикметою сучасної людини стала байдужість. А для людини важливо, щоб вона намагалася жити ближче до Бога, ревніше, гарячішим серцем… як Магдалина, зокрема. Бути при Гробі Господньому якнайраніше, аби побачити Його першим. Своє рішення встановити Рік Милосердя, як я читав, Папа Франциск пов’язав із тим, що написане у «Щоденнику» св. Сестри Фаустини, з тим, що через неї Ісус передав світові. А саме — що найбільше кожному грішникові потрібне Його Милосердя, дуже-дуже потрібне. Кожному грішникові. І більше в Небі радості з одного грішника, що навернувся до Бога, як Марія Магдалина, зокрема, — ніж із тих десятків праведних, які не потребують Божої благодаті. А хто з нас не потребує Божої благодаті?
Отож, на мій погляд, усе це пов’язане з Роком Милосердя. Й мені тим радісніше, що у нас також свій орденський ювілей, а вона — Покровителька Ордену. Разом із Марією Магдалиною, першою Проповідницею, ми повинні прийняти Боже Милосердя, довірити своє життя Богу та розділити цю ситуацію з іншими: запрошувати до навернення та довірення своїх життів Ісусові Христу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
