«Хресна Дорога — це те, що я на щодень переживаю як сирієць». Махер, сирійський біженець, буде одним із тих, хто нестиме сьогодні хрест під час молебню Хресної Дороги з Папою Франциском.
Махер утік зі свого краю шість років тому. Коли переслідувачі спалили його магазин, вони залишили погрозу: «Спочатку магазин, потім ти». Виходів було два: хапатися за зброю і почати в рамках самооборони діяти так само, як вороги, — або зникнути. Махер не хотів убивати. Він не уявляв собі, що може позбавити іншу людину мрій, натхнень, майбутнього.
Нині, користаючись із допомоги Спільноти св. Егідія, він мешкає в Італії.
— Разом зі Спільнотою св. Егідія ти провадиш увечері перше стояння Хресної Дороги.
— Я дуже вдячний Saint’Egidio за те, що взагалі міг приїхати до Польщі. Я б ніколи не міг припустити, що приводом для такого візиту стане зустріч із Папою Франциском.
Я міцно вірю, що найкращий шлях до осягнення миру — це молитва. Тому маю величезну надію, що молитва усіх цих людей, які прибули на Світовий день молоді, посприяє миру в Сирії.
— Чим для тебе є Хресна Дорога? Бо для багатьох це складна форма молитви.
— Хресна Дорога є для мене точно тим, що я переживаю як сирієць. Там багато крові, страждання, там смерть.
Ми, сирійці, нікому на світі не зичимо, аби хтось мусив зіткнутися з тим, із чим ми були змушені мати справу. Але те, що недавно сталося у Франції — маю на увазі убивство священика, — ми такі речі переживаємо у Сирії на щодень. Тому я спеціально привіз на Хресну Дорогу прапор своєї країни.
— Ти запитуєш себе, чому таке величезне страждання зачепило тебе і твою країну?
— Ні, оскільки маю відчуття, що такі речі в житті просто трапляються. Але правдою є те, що це жахіття, яке без перерви триває кілька років і якому кінця не видно. Усі проти нас! Немає нікого, хто заступився би за нас. Нехай би Бог був із нами й допомагав нам.
— Ти коли-небудь дорікав Богові за зло, якого зазнав?
— Те, що сталося в Сирії, провина не Бога, а людей. Ісус Христос — це не Бог мордувань. Він — Бог любові й миру.
Із Махерем ми розмовляли безпосередньо перед молитвою за мир, яку організувала Спільнота св. Егідія в рамках СДМ. Під час молебню хтось читає: «Молімося про мир у…» Літанія була довга. Але при кожному закликові молодь запалювала біля вівтаря наступну свічку. Робилося щоразу світліше.
Хай би — не тільки в храмі…
Анна Сосновска, Aleteia