«Вживати алкоголь має сенс, коли ми робимо це з відповідальністю і свідомістю, коли це форма свята, яка не залишає поганих спогадів. Саме таку культуру ми повинні будувати», — роз’яснює д‑р Яцек Василевський, культурознавець Вищої школи суспільної психології.
— Щороку перед Різдвом ми чуємо у церквах побажання провести свята без алкоголю. Але чи це можливо?
— Це неможливо, тому що в європейській культурі алкоголь є найпопулярнішим «стимулятором», який сприяє формуванню спільноти. І так у більшості країн, окрім мусульманських і східноазіатських та культур, де переважає, наприклад, жування тютюну чи інших рослин.
— Одночасно алкоголь розглядається як щось погане.
— Це тому, що Східна Європа мали певну історію, пов’язану з пропагуванням міцних напоїв: на відміну від Італії, Греції та Іспанії, де пили вино, у нас пили мед. У якийсь момент стали з’являтися винокурні. Часто траплялося, що оплата за роботу селян виплачувалася в алкоголем, а селян було 90 % населення. Тож не дивно, що погані звички вживання алкоголю швидко поширилися. Ніхто не усвідомлював шкідливих наслідків надмірного споживання алкоголю до тієї міри, аж навіть дітей присипали «сосками» з ганчірки, змоченої в алкоголі. Часто люди п’ють, щоб утекти від реальності й увійти в стан забуття, а не для того, щоб святкувати і смакувати. Інакше було на півдні, де ріс буйний виноград. Там замість горілки було вино, яке розводили водою і менше ним упивалися.
— Там вживання алкоголю не було гріхом?
— Нагадаємо тут німецьке слово «брудершафт», що означає «братство», це як ламання й ділення хлібом, що викликає позитивне ставлення людей одне до одного. У нас таке «братерство» за горілкою пов’язане більше з примусом до випити в стилі: «Ти зі мною не вип’єш?!», «Ти мене не поважаєш!» або як змагання наввипередки — хто більше вип’є. Зникає також традиція і вміння проголошувати тости. У минулому часто вставали з‑за столу, виголошували довгі хитромудрі тости і випивали келих вина. Це сприяло рівномірному, не надмірному вживанню алкоголю, що допомагало травленню і не дозволяло об’їдатися. У сучасній культурі тости набрали форму заохочення пити. Такі тости в стилі: «Гей, будьмо!» свідчать про деградацію цієї традиції. А її варто поновити.
— А чому людина потребує деяких спеціальних препаратів, які допомагають їй встановити контакт з іншими людьми?
— Різдво це особливий час, який вимагає іншого настрою, ніж на щодень. Ми творимо його через різдвяні прикраси, подарунки, намагаючись створити унікальну атмосферу. Ми ніби хочемо «вискочити» з нашого повсякденного життя, пережити щось незвичайне. Це також час, коли ми особливо відчуваємо потребу відновити родинні зв’язки і стосунки з рідними. В цьому допомагає спільна трапеза, можна, навіть, сказати — євангельські хліб і вино, які роблять цей час незвичайним.
— Але в нашій країні ми стикаємося з певним лицемірством. Ми не п’ємо алкоголю за обідом, бо вважаємо, що це погано; але коли чоловік після обіду випиває «чотири сорти пива», це вже здається природним.
— Саме ці «чотири сорти пива» свідчать про наше безвідповідальне вживання алкоголю. Ми п’ємо його, щоб розслабитися. Це один із найгірших мотивів вживання алкоголю; це, як спустити пса з повідка. У той же час, вживання алкоголю має сенс, коли ми робимо це з повною відповідальністю і усвідомленням, коли це форма святкування, що не залишає поганих спогадів. І саме таку культуру ми повинні будувати.
Моніка Флорек Мостовська, Aleteia