«Дуже приязна» зустріч, немов у родині, «що обговорює наявні проблеми».
Так архиєпископ Джозеф Аршад, ординарій дієцезії Ісламабад-Равалпінді, голова Конференції єпископів Пакистану, описав аудієнцію зі Святішим Отцем Франциском. Вона мали її у четвер, 15 березня 2018 р., в рамках візиту «ad Limina» (до Апостольських порогів).
Темами розмови були дискримінація, звинувачення у богохульстві, переслідування, але також — глибока віра християн Пакистану, які становлять лише 2% серед 185 мільйонів мешканців, переважно мусульман.
Щодо дискримінації на соціальному рівні архиєпископ Аршад пояснив, що йдеться про маргіналізацію, а вона стосується як християн, так і мусульман, бо йдеться про прірву між бідними і багатими. Звинувачення у богохульстві звернені там не виключно проти християн: їх жертвами стають і мусульмани. Однак існують «крайні випадки», наприклад, справа Асії Бібі, яка провела понад три тисячі днів у в’язниці через гадану образу ісламської віри.
Папа сказав, що не перестає думати про християн Пакистану. Саме в ці дні Верховний суд в Ісламабаді зобов’язав усіх громадян декларувати релігійну приналежність під час отримання документів, які посвідчують особу. Це викликає побоювання у правозахисників за становище релігійних меншин.
Але архиєпископ Джозеф Аршад відзначає також деякі «кроки вперед» із боку уряду щодо закону про богохульство, а також щодо залученості Пакистанської Церкви в міжрелігійний діалог, «дуже важливий для того, щоб підтримувати добрі стосунки з мусульманськими релігійними провідниками». У цій перспективі ієрарх не приховує: «якщо обставини на це дозволять», єпископи з задоволенням приймуть Папу в Пакистані, «адже він нас любить».
Архиєпископ Джозеф Куттс, митрополит Карачі, сказав, що Папу в цих розмовах цікавила насамперед тема дискримінації. «Папа хотів, щоб ми йому розповіли про те погане, що діється у Пакистані, про тероризм та інші такі справи. Він сильно цим переймається, це було видно по його обличчю. Він хотів знати, як ми собі з цим даємо раду. Ми йому розповіли про численні виклики, перед якими стоїть Церква. Але ми також сповнені надій. Наш внесок у життя краю, в його розвиток — насправді великий. Подібно як в інших країнах південної Азії. Ми маємо добре розвинену мережу благодійних організацій. Працюємо з неповносправними, з наркоманами. Також і в такий спосіб свідчимо про нашу віру, показуємо, що означає бути християнином у нехристиянському середовищі. Наші інституції відкриті для всіх. В усьому, що робимо, ми не обмежуємося тільки християнами».
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie
Фото: Vatican News