Роздуми над Першим читанням на середу XXVII Звичайного тижня, рік ІІ
Браття, згодом, по чотирнадцятьох роках, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, взявши з собою і Тита. А пішов я туди за об’явленням і появив їм Євангелію, яку проповідую між поганами, особливо знатнішими, чи, бува, не дарма труджуся чи трудився.
Навпаки, побачивши, що проповідь Євангелії для необрізаних повірена мені як Петрові для обрізаних, бо Той, хто допомагав Петрові в апостольстві між обрізаними, допомагав і мені між поганами, і визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Йоан, що вважалися стовпами, на знак єдності дали мені й Варнаві правиці, щоб ми йшли до поган, вони ж до обрізаних; тільки щоб ми про вбогих пам’ятали, що я власне і намагався робити.
Коли ж Кифа прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому в вічі, тому що заслужив на докір. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, то почав таїтися та відлучатися, боявшись обрізаних. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством.
Та коли я побачив, що вони не ходять право за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: «Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то як ти можеш силувати поган, щоб жили по-юдейському?»
Гал 2, 1-2.7-14
У Посланні до галатів Павло подає багато інформації про своє минуле, про життя Церкви. Він цим самим показує свою лінію проповідування, що його апостольська місія має не людське походження, а Боже. Тому він такий відважний та вільний у відношенні до інших. Також у цій ситуації з апостолом Петром — Кифою.
Павло не може погодитися з лицемірством: Кифа та інші з одними поводяться таким чином, а з іншими — по-іншому. Для перших вони показують себе як ті, що дотримуються приписів закону Мойсея, а для других — ні. Подвійне обличчя, роздвоєння.
Щось подібне може чигати на кожного християнина. Один у храмі, а інший за його дверима. Одне обличчя для віруючих друзів, а інше — для друзів, які, можливо, і не знають про мене у християнській версії.
Простота, прозорість, цілісність, коли я однаковий всюди. Про це прошу тебе, Господи!
фінансово.
Щиро дякуємо!
