Часто трапляється, що, беручи участь у літургії вже десятки років, люди роблять це… несвідомо. Нагадувати собі, чим є Євхаристія, варто час від часу — незалежно від того, чи ми є учасниками безкровної Жертви Христа, чи священниками, які діють від Його імені.
1.Усвідомлення, що таке Євхаристія
Той, хто читає цей текст, певно, регулярно бере участь у Святій Месі. Це похвально; але дуже часто трапляється так, що, беручи участь у літургії десятки років, люди роблять це… несвідомо. Тому варто нагадати собі, що Свята Меса — це жертва Христа.
У цьому можуть допомогти різні читання: наприклад, книжки про те, як святі переживали Євхаристію, або документи Церкви, що навчають про Євхаристію. Завдяки відповідній літературі ми можемо нагадати собі, що відбувається під час Святої Меси, і поглибити свої знання.
До таких текстів варто звертатися час від часу, незалежно від того, чи ми є учасниками безкровної Жертви Христа, чи священниками, які діють від імені Христа.
2.Підготовка до Святої Меси
Фактично неможливо добре пережити Святу Месу без попередньої підготовки. Багато людей приходять на Євхаристію в останню хвилину, а деякі навіть запізнюються.
Найкраще прийти до храму заздалегідь, зосередитися й усвідомити присутність Бога. Перебуваючи в храмі перед початком Святої Меси, варто також сформувати наміри, з якими ми приходимо, щоби взяти участь у Жертві Христа.
Дуже доброю практикою, яка також належить до підготовки до Євхаристії — хоч і не обов’язково має відбуватися безпосередньо перед нею, — є читання літургійних текстів, призначених на цей день.
3.Покладання своїх справ на вівтар
У цьому тексті я не маю наміру аналізувати окремі елементи літургії. Однак згадаю один із них — приготування дарів. Це момент, коли священник молиться над хлібом і вином, які за мить стануть Тілом і Кров’ю Христа.
У цей час ми можемо, начебто поруч із жертовними хлібом і вином, покласти на вівтар усе, що є нашою повсякденністю, радістю і турботами.
4.Прийняття благодаті
Приймаючи Святе Причастя, ми приймаємо Христа. Він приходить до нас зі своїми благодатями. Ці благодаті безмежні, адже випливають із Його Жертви.
Він хоче дати нам більше, ніж ми можемо прийняти. Тому важливо просити про якусь конкретну благодать. Про що просити — підказує вислухане Євангеліє дня.
Христос звернувся до нас, поставив вимоги, дав приклад, а у Святому Причасті зміцнює нас, щоб ми уподібнилися до Нього і жили згідно з Його вченням. Момент після прийняття Святого Причастя та відповідне його переживання — справді дуже важливі. Якщо ми приймаємо Святе Причастя механічно, не відкриваючи свого серця на Божу благодать, то ми закриваємося перед її плодами.
5.Адорація
Практика адорації виникла з того, що віряни Середньовіччя мали велике бажання вдивлятися в Христа, утаєного під виглядом хліба. Момент вознесення продовжувався — священники дедалі довше тримали піднесене Тіло Господнє, оскільки Божий народ цього вимагав. Пізніше з’явилися монстранції, у яких виставляли Пресвяті Дари.
Донині практика адорації присутня в Церкві і в багатьох місцях чудово розвивається. Йдучи на адорацію, ми маємо пам’ятати, що вона є продовженням моменту вознесення переісточеної Гостії. Це простір, у якому ми можемо перебувати з Тим, Хто пожертвував себе за нас на вівтарі.
Це простір не так для відмовляння різних молитов, як для вдивляння, перебування в тихій присутності. Адорація є чудовим способом підготовки до Святої Меси або подяки.
6.Життя в Божій присутності
Приймаючи Святе Причастя, ми стаємо «домом Христа», Його помешканням. Він стає гостем у людській душі. Людина, яка прийняла Тіло Господнє, може зайняти різні позиції. Однак найвідповіднішою є часте усвідомлення, що Христос живе в мені. Що ми сказали би про господаря, який прийняв гостя, а потім про нього забув? Те саме стосується Господа Ісуса, який приходить до мене.
Усвідомлення Його присутності може виявлятися у звертанні до Нього через короткі молитви: «Ісусе, довіряю Тобі», «Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, помилуй мене грішного», «Ісусе лагідний і покірний серцем, вчини серця наші подібними до Серця Твого».
Підсумок
Цінність кожної Святої Меси неоціненна. Благодаті, що випливають із Жертви Христа, — величезні. Усе це звершується для нас. Однак від нас залежить, наскільки ми приймемо те, що приготував для нас Господь. Нехай кожен із нас прийме якнайбільше.