Роздуми над Першим читанням на четвер ХХХІ тижня Звичайного періоду, рік ІІ
Брати! Обрізання – це ми, які поклоняємося Богові духом і хвалимося у Христі Ісусі, і не покладаємо надію на тіло, хоч я і міг би покладатися на тіло. Коли хто й думає покладатися на тіло, то я тим паче: обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племені Веніямина, єврей з євреїв, щодо Закону – фарисей, щодо ревності – гонитель Церкви, щодо праведності, яка від Закону, – бездоганний.
Але що було для мене надбанням, те я визнав ради Христа за втрату. І взагалі, все визнаю за втрату з огляду на вищість пізнання мого Господа Ісуса Христа. Задля Нього я все втратив і вважаю за сміття, аби здобути Христа.
Флп 3,3-8
Трошки автобіографічних даних від Савла-Павла. Його минуле досконале (для деяких кіл), curriculum vitae бездоганне, приймуть на будь-яку посаду. А він каже: це для мене ніщо. Не зиск, а втрата. Перед Богом моя приналежність до якоїсь родини чи інші заслуги не мають значення. Найбільша цінність для Павла — «пізнання мого Господа Ісуса Христа». Пізнати — глибокий семітський вираз –вказує не на теоретичні знання, а на особисте заглиблення в саму особу Ісуса, на глибоку єдність. Тому Він МІЙ Господь.
Що значить для мене «здобути Христа»?