Особливим випадком прийняття науки Хреста, науки самозречення, втрачення свого життя і слідування за Ісусом відкинутим і погордженим, є історії людей, які зазнали несправедливості й страждань із боку Церкви.
Медитація І: Як споглядати Страсті
Медитація ІІ: Чи то наші гріхи розпинають Ісуса?
Медитація ІІІ: Некрасива смерть
Медитація IV: Безсилий Бог
Медитація V: Те, що вже не шокує
Медитація VI: Страсті — найважливіша частина Біблії
Медитація VIІ: Зрада, яка стає миттю прослави
Медитація VIІІ: Поразка Ісуса
Медитація ІХ: Симон ніс хрест не «з Ісусом», а замість Нього
Медитація Х: Нести хрест із радістю? Це ж неможливо!
Медитація ХІ: Ісус насправді знає страждання кожної людини
Медитація ХІІ: «Мене можете вбити, тільки їх урятуйте!»
Медитація ХІІІ: Польовий шпиталь
Медитація XIV: Справжнє християнство
Медитація XV: Чи можуть мучителі Ісуса бути на Євхаристії?
Медитація XVI: Що означає втратити своє життя?
Покинуті Церквою
Наприклад, цього зазнала Жанна д’Арк, яка стала жертвою судового вбивства. Єпископ та інші люди Церкви засудили її на смерть із політичних причин, звинувативши у єресі. Отже, представники Церкви її зрадили, зловживаючи владою, яку їм надав Бог. Вона залишилася вірною правді, Ісусові та своєму покликанню аж до смерті на вогнищі, спалена живцем. Її покинутість і муку в момент смерті можна порівняти з тим, що відчував під час Страстей Ісус, якого визнали релігійним злочинцем, що виступає проти Божого закону.
Можемо припустити, що серед жертв інквізиції були подібні святі, які дали свідчення вірності Богові в ситуації особливого відкинення і приниження, визнані, так само як Ісус, «розчавленими Богом». Їхній духовний образ найкраще передає 53 розділ книги Ісаї:
Зневажений, останній між людьми,
чоловік болів, що зазнав недуги;
немов людина, що перед нею обличчя закривають,
зневажений, і ми його нізащо мали.
Та він наші недуги взяв на себе,
він ніс на собі наші болі.
Ми ж, ми гадали, що його покарано,
що Бог його побив, принизив.
(Іс 53, 3-4)
В цьому образі єднається постать Ісуса і епостаті багатьох святих і праведників, які зазнали зла з боку самої Церкви. Наприклад, блаження сестра Мері МакКіллоп з Австралії, засновниця юзефіток, яка внаслідок різних інтриг навіть була екскомунікована 1871 року. Знане нам ім’я о.Доліндо Руотоло з Неаполя — побожного і ревного священника, якого в 1907-1937 роках підозрювали в єресі, викликали на суд Святого офіцію (осучаснена назва колишньої Святої інквізиції), відправляли на психіатричні обстеження і відсторонювали від священницьких обов’язків на довгі роки. Подібного зазнав і Падре Піо, який пережив багато переслідувань від Ватикану, так що йому на деякий час заборонили навіть прилюдну відправу Святих Мес, а сам святий свої стигмати визнавав Божим допустом і великим приниженням. Святий Йоан від Хреста, реформатор ордену кармелітів у XVI столітті, сидів у монастирській в’язниці, куди його посадили його ж співбрати в ордені, які знущалися з нього так, що тільки втеча врятувала його від остаточного виснаження і смерті. Цей список немаленький.
Покинуті Богом
Досвід Хреста — це не тільки фізичне страждання, не тільки приниження, але також переживання стану покинутості Богом, який про тебе «забув».
А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савах-тані», — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»
(Мт 27,46)
Цими словами Ісус увійшов у досвід усіх тих, хто відчув крайню самотність і відкинення самим Богом, як про це плакав псалмоспівець:
Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.
Боже мій, кличу я вдень, — не відповідаєш, а й уночі я теж не маю спокою.
(Пс 22, 2-3)
Це — велика таємниця смерті Ісуса, таємниця радикального досвіду самотності й відкинення, яке Він розділив з усіма жертвами людської жорстокості, ненависті та злості. На жаль, це відкинення, ненависть і злість часто є ділом людей, які представляють Бога…
Переклад CREDO за: бр. Дам’ян Войцеховський SJ, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
