У вас не було часу слідкувати за тим, що діялося під час Всесвітнього дня молоді в Панамі?
Ось добірка найважливіших і найбільш зворушливих слів Папи Франциска. Будьте обережні — ці слова влучають просто в серце!
1.Бог ніколи не хоче бути далеким. Він є тут. І зараз.
Ми не раз поводимось, як мешканці Назарета, воліємо мати далекого Бога: милого, доброго, великодушного, але далекого, такого, який не заважає. Тому що Бог близький і щоденний, друг і брат, вимагає від нас, щоб ми навчилися близькості, щоденності, а насамперед — братерства. (…) Бог — реальний, тому що любов — реальна, Бог — конкретний, тому що любов конкретна. І то саме цей конкретний вимір любові становить одну з основоположних рис християнського життя.
(Меса розіслання)
2.Ми мусимо прийняти, що життя — тяжке. Й інколи не має сенсу.
Сказати Господу «так» — це відвага прийняти життя таким, як воно є, разом з усією його крихкістю і малістю, а часто навіть з усіма його протиріччями і браком сенсу.
(Промова в Метро Парку, на полях Йоана Павла ІІ)
3.Бог перебиває наш внутрішній страх.
Любов Ісуса пориває з черговим наріканням, яке нелегко викрити, але воно «перебиває мрії», оскільки невпинно нашіптує: ти не даси ради, ти не зможеш. Це внутрішнє буркотіння, яке з’являється у тих, хто, оплакуючи свій гріх і усвідомлюючи свою помилку, не вірить, що може змінитися.
(Промова до неповнолітніх в’язнів)
4.Бог є у найбідніших і найсильніше скривджених. Пам’ятаймо про це.
Дорога Ісуса на Голготу — це дорога страждання й самотності, яка триває і в наші часи. Він іде і страждає у численних обличчях тих, хто страждає від самовдоволеної і знеболювальної байдужості нашого суспільства, яке споживає і зуживається, ігнорує інших і себе у стражданні своїх братів. Також і ми, Твої друзі, Господи, даємо волю апатії та маразмові. Нас не раз переміг і паралізував конформізм. Тяжко було розпізнати Тебе у стражденному браті: ми відводили погляд, щоб не бачити; ми ховалися в галас, щоб не чути; ми стулили вуста, щоб не кричати. Завжди та сама спокуса. Легше і «більше оплачується» бути друзями в перемогах і славі, в досягненнях і оплесках; легше бути близько біля того, кого вважають популярним і успішним.
(Хресна Дорога)
5.Сповнюй мрії. Вже. Тепер.
Тому що ви, люба молоде, — не майбутнє, а Боже тепер. Він вас скликає і закликає вас у ваших спільнотах і містах, щоб вирушити у пошуках дідусів, дорослих, щоби звестися на ноги і разом із ними забрати голос і сповнити мрію, з якою Бог вас вимріяв.
(Меса розіслання)
6.Робімо кращий світ і любіть усіх!
Євангеліє вчить нас, що світ не буде кращим, коли буде менше людей хворих, слабких, ламких або старих, якими треба займатися, і навіть не тому, що буде менше грішників, — але він буде кращим, коли буде більше людей, які — мов ті друзі — готові і мають відвагу зродити завтрашнє і увірувати в перетворну міць Божої любові. Чи хочете ви бути «впливовою особою» в стилі Марії, яка зважилася сказати «нехай станеться»? Тільки любов робить нас більш людськими, повнішими, а все інше — це хороше, але пусте плацебо.
(Промова в Метро Парку)
7.Шукаймо Слова, яке дає життя.
«Дай мені напитися» означає мати відвагу, щоб дати себе очистити й віднайти якнайбільш істинну частину наших первісних харизм — які не обмежуються тільки богопосвяченим життям, але охоплюють усю Церкву, — і побачити, як саме вони можуть виразитися сьогодні. Йдеться про те, щоб не тільки споглядати з вдячністю на минуле, але йти в пошуках коренів — джерела натхнення, і дозволити, щоб вони заново з силою пролунали посеред нас.
(Промова до духовенства)
8.Християнин, щоб жити, не може думати, ніби релігія — це закон.
Один святий, що походить із цих країв [св.Оскар Ромеро. — Прим. ред.], любив казати: «Християнство це не сума істин, у які належить вірити, закони, яких треба дотримуватися, або заборони. Якщо його так сприймають, воно відразливе. Християнство — це Особа, яка мене дуже полюбила, яка прагне моєї любові й просить про неї. Християнство — це Христос», це розвиток мрії, за яку Він віддав життя: любити такою самою любов’ю, якою Він нас полюбив.
(Меса на початок)
9.Ісус любив усіх. Усіх!
Чи хтось через те, що він неповносправний або уразливий, не гідний любові? Чи хтось, хто є чужоземцем, чи хворий, чи в ув’язненні, не гідний любові? Так чинить Ісус: Він прийняв в обійми прокаженого, сліпого й паралітика, обійняв фарисея і грішника. Він прийняв злочинця на хресті, ба навіть обіймав і простив тим, щ Його розпинали.
(Промова в Метро Парку)
фінансово.
Щиро дякуємо!
