Роздуми над Словом Божим на понеділок VІІ тижня Звичайного періоду
Всяка мудрість – від Господа, з Ним же вона і повіки.
Піщинки моря, краплі дощу і вічності днини – хто порахує? Висоти небесні, земну широчінь і глибини безодні – хто дослідить?
Перед усіма речами була створена мудрість, і розважливий розум – від віку. Джерело мудрості – слово Боже у вишніх, а дороги її – заповіді відвічні.
Корінь мудрості – кому він був об’явлений? І наміри її потаємні – хто про них знає? Повчання мудрості – кому було об’явлено і відкрито? І хто її досвід збагнув багатющий?
Єдиний є мудрий, страшний вельми, – Той, хто возсідає на престолі своєму. Господь сам утворив її, і уздрів, і перелічив її, і розлив її над усіма ділами своїми, над усяким тілом, із щедроти своєї, та й надав її тим, які люблять його.
Сир 1,1-10
Книга Сираха розпочинається загальним вступом, дуже важливим для зрозуміння взагалі книг мудрості у Старому Завіті. Бо якщо «всяка мудрість — від Господа», то це значить, що жодна справжня людська мудрість, навіть далека від релігійних тем і понять, може чогось навчити, бо походить від Бога.
І ця Божа мудрість розпорошена по всьому створінню. Дивлячись на світ, роздумуючи над тим, що навколо, кожен може зачерпнути з розлитої Богом мудрості. Вдивлятись у світ, думати, заглиблюватись у людський досвід — все може стати джерелом мудрості й поглиблення віри.
Господи, прошу Тебе про дар мудрості. У своїй щедроті відкрий мої очі й серце на мудрість створеного Тобою світу.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія