За допомогою недержавного пенсійного фонду Покрова вони прагнуть забезпечити гідну старість усім українцям
Як вже писав Новинар, минулого року українські греко-католики зареєстрували у Держфінпослуг недержавний пенсійний фонд Покрова (далі — Покрова), перший в СНД церковний фонд. За словами архієпископа Києво-Галицького Любомира Гузара, фонд створений із соціальною метою: забезпечити гідну старість священикам та мирянам. Фонд відкритий не тільки для греко-католиків, а й усіх українців незалежно від віросповідання. «Ми надіємося, що ті, хто турбується про своє майбутнє, маючи перед собою наш фонд, бачитимуть, що за ним стоїть серйозна установа — наша Церква, яка запевняє виконання усіх зобов’язань», — зауважив в інтерв’ю Новинареві кардинал Гузар.
Тетяна Сальнікова, директор компанії Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів, каже, що на фінансовому ринку Покрова вирізняється статусом інвесторів: ними є фізичні особи. В той час як у більшості недержавних пенсійних фондів (далі – НПФ) вкладниками є юридичні особи — керівники підприємств, які відраховують на користь своїх працівників кошти до НПФ.
Наразі у фонд вклали гроші понад три сотні осіб, а загальна сума активів налічує понад 153 тис. грн. Левову долю учасників церковного фонду складають миряни. Частка священиків — 20%. За словами голови наглядової ради фонду отця Василя Копичина, у планах фонду на кінець року сягнути 400 тисяч грн. інвестицій. Для цього створена мережа консультативних пунктів з волонтерами різних професій, — «від священика до робітника, двірника». Мінімальний внесок становить близько 250 грн., максимальний — майже 1 тис. грн. Втім деякі інвестори НПФ Покрова щомісяця відкладають до фонду сотню гривень, тобто 10% свого доходу.
Гроші вкладників акумулюються в Ощадбанку, який є банком-зберігачем та в якому відкриті рахунки учасників Покрови. Як пояснює Копичин, цей банк має велику сітку відділень. Стосовно інвестицій, то наразі наглядова рада фонду ще розмірковує над диверсифікацією портфеля. Поки що кошти лежать на депозитах Укрпромгазбанку, які за словами Копичина, приносять прибутки.
Речник Української православної церкви Київського патріархату отець Євстратій (Зоря) сказав, що за радянських часів священики пенсії не отримували, оскільки не були робітниками. «Зараз можна мати пенсію, сплачуючи внески до пенсійного фонду державного. Я маю картку пенсійного забезпечення, сплачую внески й таким чином заробляю собі пенсію. Наміру організовувати свій пенсійний фонд поки що ми не маємо», – зазначив раніше в інтерв’ю Новинареві отець Євстратій.
В Україні зареєстровано більше сотні НПФ. За даними Держфінпослуг активи майже півмільйона учасників недержавних пенсійний фондів налічують понад 66 млн. грн.
Заступник голови Держфінпослуг Євген Григоренко образно каже, що, якщо раніше НПФ розвивалися непогано, внаслідок кризи, вони перейшли у коматозний стан, й 20% з них вже понесли збитки. «Причини — зниження вартості цінних паперів, непрофесіоналізм компаній з управління активами. Частку прибутку «з’їдають» витрати на обслуговування фонду», — пояснює Григоренко. За його словами, в Україні небагато НПФ, які можуть похвалитися великими сумами активів та доходом вище рівня інфляції. Щодо прогнозів, то через зниження темпів розвитку фондового ринку, відсутність накопичувальної системи (другого рівня пенсійної реформи), розвиток НПФ гальмуватиметься.
На думку експерта Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександри Батлій, криза істотно зменшила довіру населення до НПФ та банків. Тому надалі їхній розвиток залежатиме від відновлення цієї довіри. «Те, що фонд є церковним й називається Покрова, може привабити людей вкладати у нього свої кошти», — припускає Батлій.
А Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень вважає, що розвиток НПФ наразі сповільнився через нестачу у людей коштів на поточні витрати, не кажучи вже про заощадження. «Навряд чи люди понесуть до НПФ ті заощадження, які вони витягли з комерційних банків», — зауважує експерт. А от Сальнікова відзначає, що у кризу нерухомість, цінні папери можна придбати за низькою ціною й заробити на цьому.
Менеджер з інвестиційної компанії КІНТО Ірина Васильєва каже, що через довгострокові вклади НПФ залишаються перспективним напрямком, який може привабити молодь. Копичин з нею згоден: «Вік учасників Покрови — понад 40 років. У нас надія на молодь, вони й накопичити можуть більше», — каже священик.
фінансово.
Щиро дякуємо!
