Історія катедри в Ексетері сягає 1050 року, коли осідок єпискпота Девонського і Корнуельського перенесли з Кретідона.
Будівництво катедри в норманському стилі розпочалося 1133 року і тривало дуже довго. 1258 року один із чергових єпископів визнав норманську будівлю застарілою і захотів перебудови в готичному стилі.
У XVI столітті, коли Генріх VIII уже створив англіканство і замикав католицькі храми та скасовував ордени, постраждала і катедра в Ексетері. Подальша громадянська війна додала руйнувань, але потім, завдяки королю Карлу ІІ, понищене відреставрували, а також поставили новий орган, який збудував майстер Джон Лузмор.
Подальші оновлення вже були за королеви Вікторії, в ХІХ столітті. Під час бомбардування 1942 року Ексетер, також і катедра, зазнали сильних руйнувань. Після Другої світової відбудова храму тривала аж до 1953 року.
У цьому храмі особливо гідне уваги східне вікно, конструкція з XIV століття, де збереглася і частина давніх вітражів — Авраам, Мойсей, Ісаак, а також святі Маргарита, Катерина і Марія Магдалина. Решта не збереглася і була доповнювана час від часу, залежно від потреб.
Найстарші частини храму — дві вежі, ще норманські. На обох є дзвони. Тільки на північній вежі один дзвін — «Святий Петро», а на другій, південній, — 14 дзвонів.
За: Tajne Stowarzyszenie Jawnych Przeciwników Barokizowania Budowli Gotyckich
Фото: Sean Breadin