У відреставрованій Залі благословень Апостольського палацу Святіший Отець прийняв учасників конференції про нову євангелізацію, поділившись із ними думками про те, звідки черпати місіонерський ентузіазм.
«Ностальгія за Богом, за безмежною і справжньою любов’ю, вкорінена в серці кожної людини», — наголосив Папа Франциск. У суботу, 30 листопада 2019 р., він зустрівся з учасниками міжнародної зустрічі «Церква, що виходить назовні. Рецепція та перспективи Evangelii gaudium». Конференцію організувала Папська рада у справах нової євангелізації з нагоди шостої річниці Апостольського напоумлення «Радість Євангелія». Воно підсумувало Синод на тему нової євангелізації та стало своєрідним програмним документом понтифікату Папи Франциска, повідомляє Vatican News.
Джерело євангелізації
«Хочу сказати вам із відвертою простотою: радість Євангелія випливає із зустрічі з Ісусом. І коли ми зустрічаємо Господа, нас огортає та любов, на яку лише Він здатний», — наголосив на початку свого слова Святіший Отець. Саме в цій зустрічі, яка перемінює наше життя, і перебуває «джерело євангелізаційних зусиль», оскільки «необхідність звіщати Євангеліє стає нестримною».
«Саме так розпочалась євангелізація: у великодній ранок, через жінку-апостолку Марію Магдалину, яка після зустрічі з воскреслим Ісусом, із Життєдавцем, євангелізувала апостолів. Вона перебувала біля Ісусового гробу із сумними почуттями в серці: до болю від втрати Вчителя додався страх за майбутнє та розгубленість через імовірну наругу над гробом. Але її плач перемінився в радість, її самотність — у розраду, після того, як вона знайшла в Ісусі любов, яка ніколи не розчаровує», — сказав Папа.
Кого шукаєш?
За словами Святішого Отця, досвід багатьох людей нашого часу не є далеким від досвіду Марії Магдалини. «Ностальгія за Богом, за нескінченною і справжньою любов’ю, вкорінена в серці кожної людини. Потрібен хтось, хто допоміг би розворушити її». Євангелізатори, сказав Папа, подібні до ангелів, які сказали Магдалині від імені Ісуса: «Не бійся». Вони не пропонують готових відповідей, але поділяють пошуки відповіді на життєве запитання: «Кого шукаєш?». Не «що», а «кого», бо «речей недостатньо, щоб жити»: потрібен «Бог любові».
Завжди в дорозі
Папа підкреслив: той, хто євангелізує, ніколи не може забувати, що він «перебуває у дорозі та в пошуках разом з іншими». Це означає не залишати нікого позаду, не віддалятися від того, хто шкутильгає, не замикатися в «своїй групці зручних стосунків».
«Той, хто благовістить, не втікає від світу, бо Його Господь так сильно полюбив світ, аж віддав себе самого не для того, щоб засудити, але щоб спасти світ, — вів далі Фрвнциск. — Той, хто благовістить, разом із Богом хвилюється за того, хто перебуває далеко. Йому не відомі неприятелі — Він має лише попутників. Він не вивищується як учитель, бо знає, що шукання Бога є спільним, що близькість Ісуса ніколи не можна нікому заперечити».
Увірувати, що Бог є Любов
Глава Церкви побажав, щоб нас «не стримувала боязнь помилитися та страх ступити на нові стежки». Бо ж усі ми помиляємося. За словами Папи, нема пріоритетів, які можна поставити перед звіщенням Воскресіння, а наша вбогість не становить для цього перешкоди. «Ми потребуємо насправді увірувати в те, що Бог — це любов і, отже, не пропаде жодне діло, виконане з любов’ю, жодна щира стурбованість щодо інших, жоден акт любові до Бога, жодне великодушне зусилля, жодна болісна терпеливість». Щоб поширювати благовість, сказав Папа, ми маємо бути «простими й проворними», як учасники великодніх подій, описані в Євангеліях.
«Ми потребуємо вільної і простої Церкви, яка думає не про піар, про вигоду, прибутки, а про те, щоб бути Церквою, яка виходить назовні. Хтось сказав, що справжня Ісусова Церква, щоби бути вірною, завжди повинна мати дефіцит у бюджеті», — мовив Папа.
Смуток не є християнською чеснотою!
Святіший Отець навів приклад перших християн, які перед лицем переслідувань не нарікали на світ, переймалися не своїм захистом, а тим, щоби звіщати Ісуса, навіть за ціну власного життя. Тож і ми не повинні засмучуватися невдачами, труднощами, нерозумінням. Не слід піддаватися песимізмові, мовляв, усе погано, — бо це не Божі думки.
«Сумні не є християнами. Християнин часто страждає, але не впадає у глибокий смуток душі. Смуток не є християнською чеснотою», — наголосив Папа. Тож, щоби не втрачати «ентузіазму Євангелія», він закликав випрошувати його в Автора, тобто Святого Духа, який «підтримує живим місіонерський запал».
Відреставрована Зала благословень
Варто згадати, що ця зустріч відбулася в Залі благословень Апостольського палацу у Ватикані й була першою після реставраційних робіт, які розпочалися 2016 року. Необхідність таких робіт стала очевидною після того, як зі сталі зали впали деякі елементи декору. На початку робіт були випробувані інноваційні матеріли й технології для реставрації, які після успішного експерименту були застосовані до всього приміщення.
фінансово.
Щиро дякуємо!
