Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 25 листопада
Маємо два слова, що є ключами для розуміння сьогоднішнього уривку Євангелія: кошара і двері. Грецьке слово, вжите для означення кошари (aulè), також вживається на означення внутрішнього двору єрусалимського Храму. Трохи далі ми можемо прочитати: Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі (Йн 10,22). Ця згадка допомагає нам ідентифікувати Храм із кошарою овець.
Отже, мова про єрусалимський Храм, з його обрядами, ієрархією, владою, сконцентрованою там, народом, що там збирається. Уже скоро його буде пограбовано й знищено. Стає очевидно, що євангеліст уже не турбується про Храм, який на момент написання цих слів був зруйнований римлянами. Його увага зосереджена на християнських спільнотах, що ризикували замкнутися в собі, сховатися за огорожею без брами або за замкненими дверима. Невипадково євангеліст показує нам першу спільноту в перший день після Воскресіння: а двері ж були замкнені там, де перебували учні (Йн 20,19).
Втікаймо від небезпеки закритися в кошарі, де вже не буде запаху овець, а сморід затхлого повітря! (Папа Франциск, 4 травня 2016). Саме замкнення церковної спільноти в собі провокує розбійницький напад. Завжди знайдеться хтось, готовий перевдягнутися пастирем. Він може прийти в пурпурових ризах і підряснику, але не матиме в серці турботи про спасіння вірних, лише переслідуватиме власні проєкти із самовираження.
В образі, який дарує нам Євангеліє, приховано багато посилань на наше щоденне життя, яке не повинно замикатися у власних звичках, помешканні, парафії, колі друзів… Треба вважати на фальшиві стежки виходу, що їх пропонують технології або злодії, які хочуть лише нас використати. Треба долати власні межі: особисті, оточення, звичок… — і виходити на широкий простір, де можна жити з відкритим серцем.
Ісус каже, що Він — двері для овець. Не двері в огорожі чи двері церкви, не для структур чи організацій. Двері для людей. Пастир входить дверми, а вівці через них виходять. Повторити досвід Христа — це єдиний шлях і для учня, і для пастиря. Він провадить нас через двері власного життя до свободи. Ці двері вимагають від нас особистого зусилля. Якщо Ісус є життям — маємо йти Його стежкою та перебувати в Його правді, щоби жити Його життям у воскресінні. Просімо також святого Йосафата, пам’ять якого згадуємо, щоб ми мали серце з дверми, відкритими на дію Бога в нашому житті.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
