Якщо ми насправді хочемо на Нього відкритися, маємо зробити перший крок, тобто… зустрітися зі своїми головними гріхами.
Нині в Церкві ми заново відкриваємо присутність і діяння Святого Духа. Хочемо зануритися в в Його силу, користуватися харизмами і благодатями. Але мало хто усвідомлює, що життя у Святому Дусі — це фактично другий етап життя вірою.
Присутність і дія Святого Духа
Якщо ми справді хочемо відкритися на Святого Духа, насамперед маємо зробити перший крок, тобто… зустрітися віч-на-віч зі своїми головними гріхами.
Про боротьбу з сімома перешкодами для життя у Святому Дусі, втрату почуття гріха і Бога та духовні вправи на Великий піст розповідає о.Еміліо-Марія Убальді, автор книжки «Сім перешкод для життя у Святому Дусі. Головні гріхи».
— Чому Ви зайнялися проблемою головних гріхів?
— Тривалий час я відчував, що Господь спонукає мене поглибити життя у Святому Дусі в усіх його вимірах. Правду кажучи, я хотів написати книжку про харизми. Але що більше молився про натхнення в цьому напрямку, то більше відчував, що Бог не погоджується.
Зрештою я зрозумів, що мушу почати з тем, які стосуються внутрішньої переміни. Мені на думку спали дві теми: сім головних гріхів і сім дарів Святого Духа (для католиків — це дари зі списку, представленого в Іс 11,1-3).
Перша тема, про гріхи, більше стосується початку глибшого духовного життя, а друга — етапу більшої зрілості в Святому Дусі. З огляду на порядок, я надав перевагу першій, яка стосується гріха.
Очевидно, що ця тема становить проблему навернення для дуже багатьох християн. Хто з нас після зустрічі з Христом, ідучи Його слідами, не стикався з труднощами на своєму шляху віри?
— Чи ми в нашому сьогоднішньому світі ще взагалі розуміємо слово «гріх»?
— На жаль… Що таке гріх? У цьому бідному суспільстві, яке здійснило відступництво людини й утратило радість серця, я вже не маю бажання говорити про секуляризацію, дехристиянізацію… Беручи до уваги нинішню ситуацію — як на мене, більше пасує термін «поганізація», «язичництво», і то прискореними темпами.
Якщо Пій ХІІ ще в 1946р. казав: «Гріх цього світу — це втрата почуття гріха», то що би він сказав сьогодні, зокрема, в Європі, яка дедалі більше віддаляється від юдеохристиянських цінностей?
Через сорок років св.Йоан Павло ІІ додав: «Утрата почуття гріха йде в парі з утратою Бога». Так! Без Божого світла нам важко усвідомити свій гріх. Ми не бачимо — принаймні, не бачимо достатньою мірою, — в чому він полягає, його наслідків, його серйозності й, зокрема, його причин, як і глибокого, прихованого коріння!
Втрачаючи почуття гріха, люди втратили радість серця, радість, яка випливає із зустрічі з Господом. Так! Отець ніколи не втомлюється пробачати нам. Він завжди готовий вилити своє милосердя. Нехай наша непорочна Мати через своє материнське заступництво випросить нам його безмір.
— Чи могли б Ви, отче, запропонувати читачам своєї книжки кілька духовних порад на Великий Піст?
— Кожному, хто мене про це запитує, я відповідаю: ця книжка — це справжні написані духовні реколекції; її варто не так прочитати, як присвятити час на молитву. Я пропоную читати її згідно з такими кроками:
– Розпочніть із молитви до Святого Духа і довірте читання-медитацію Непорочній Діві;
– Приготуйте записник, у якому будете записувати насамперед ті фрагменти Біблії, які найбільше до вас промовили і надихнули вас. Потім зробіть те ж саме з коментарями, які найбільше вас торкнулися.
– На закінчення постарайтеся знайти головну думку цих реколекцій. Поставте собі запитання: що Господь хотів мені сказати? У які головні гріхи я найчастіше впадаю? Коли? За яких обставин? У яких місцях? Які наслідки цих гріхів? Які з цих гріхів у мене найбільші? Які заходи боротьби з ними?
– Після закінчення читання приготуйтеся до генеральної сповіді з усього свого життя і приступіть до Таїнства Покаяння.
Увага! Звісно, мета тут — не збудити в людях почуття провини. Навпаки, йдеться про те, щоб глибше увійти в милосердне Серце Христа. (…) Все це дозволить нам із більшим ентузіазмом повернутися на дорогу святості.
Переклад CREDO за матеріалами: Aleteia