У Католицькій Церкві триває рік, присвячений святому Йосифу. З цієї нагоди ми продовжуємо публікувати відео на цю тему, а отець Назар Зузак, неопресвітер Львівської архідієцезії, випускник Вищої духовної семінарії св. Йосифа у Львові, магістр фундаментального богослов’я, у своїх катехизах продовжує ділитися дослідженнями постаті опікуна Святого Сімейства.
Сьогоднішня розмова присвячена тому, звідки черпати інформацію про св. Йосифа, щоб його наслідувати. Як зрозуміти, чи написане не є плодом уяви автора, і до яких джерел сягати, щоб познайомитися ближче із земним батьком нашого Спасителя. Про це та інше — дивіться у відео.
— Першу половину першого тисячоліття святий Йосиф перебував у тіні. Імовірно, таким був Божий задум, щоб ті з-поміж перших християн, які навернулися з язичництва, не сприйняли св. Йосифа і Діву Марію як римських чи грецьких напівбогів. Це би зашкодило вірі в Ісуса Христа. Та згодом серед вірян з’являється велике прагнення пізнати, ким був чоловік, якого Провидіння обрало для такої місії.
Перші п’ять століть джерелом інформації про св. Йосифа є апокрифічна література, переважно — Протоєвангеліє Якова, Євангеліє дитинства від Томи, Євангеліє псевдо-Матея тощо. Образ, який нам показують апокрифи, значною мірою помилковий, і багато в чому спотворює образ св. Йосифа. Наприклад, апокрифи зображають його як старця. Людину дуже похилого віку, вдівця. Один з апокрифів стверджує, що він у сорок років одружився, у 89 став удівцем і мав шістьох дітей; і нам важко у цьому старенькому чоловікові побачити людину, яка могла би опікуватися Марією та Божим Сином. Деякі апокрифи пішли ще далі й зображали Йосифа як людину, що підозрювала Марію; деякі описували, як Йосиф сварив Ісуса, карав за те, що той був нечемним. Та з часом Церква дала лад усім апокрифам, вказуючи на те, що описане в деяких із них не лише не має жодних підстав, але й містять богохульний зміст як щодо Ісуса, так і щодо Його опікуна та Діви Марії.
Словом, цю літературу Церква вже давно класифікувала як неправдиву, неісторичну, таку, що заперечує фундаментальні істини віри і не знаходить підтвердження у Святому Письмі, а також спотворює образ св. Йосифа або заважає нам побачити всю повноту його святості.
Були думки, що Бог зненацька заскочив св. Йосифа, обравши його для місії, до якої він був не готовий, і він із часом начебто почав шкодувати, що, погодившись, залишився без власних дітей. Бачимо, наскільки збідненим постає образ цього великого святого, який не вписується в те, що нам Церква в енцикліках Лева ХІІІ і Йоана Павла ІІ говорить про св. Йосифа.
Побожні прагнення Божого люду пізнати св. Йосифа і глибока інтуїція багатьох святих, особливо починаючи з кінця ХІV — початку XV ст. коли з’являються такі люди, як Жан Ґерсон та св. Бернардин Сієнський, які вперше починають присвячувати твори та цикли проповідей св. Йосифу, дають поштовх розвиткові побожності до цього святого.
Ми маємо чотири черниці-містички: св. Бригіда Шведська (XІV ст), Слугиня Божа Марія з Аґреди (XVІІ ст), Слугиня Божа Цецилія Баї (XVІІ- XVІІ ст.) і блаженна Анна Катерина Еммеріх (XVІІІ-ХІХ ст.). Кожна з них мала об’явлення, що більшою мірою стосувалися Діви Марії, але побічно описують і те, яку велику роль відіграв св. Йосиф у цілому плані спасіння, та показують велич його святості. Цецилія Баї та Катерина Еммеріх описують ранні роки життя св. Йосифа. Сестра Цецилія каже, що батько св. Йосифа походить із Назарету, а мама з Вифлеєму. І це те, що ми читаємо в Євангелії від Луки, де сказано, що Йосиф походить із Назарету, а коли починається перепис населення, то він іде з Марією до Вифлеєму, тому що це його рідний дім: Йосиф походить з роду Давида.
Цікаво теж пише про св. Йосифа бл. Анна Катерина Еммеріх. Як ми і самі можемо здогадуватися, св. Йосиф був винятковою дитиною, але ця винятковість не проявлялася якимось надприродними явищами. Блаженна містичка описує Йосифа як хлопчика, схильного до зосередження та молитви. Зрештою, і с. Цецилія теж пише про те, що він із ранніх років багато часу присвячує молитві та просить батьків розповідати йому про Бога. Він здебільшого уникає товариства, проводить час на самоті і його дні минають між молитвою та працею. Цецилія описує його величезну любов до тиші і згадує, що це викликає нерозуміння серед оточення. Його батьки відчували, що їхній син особливий, бо він був плодом їхньої молитви. Проте інші його родичі й навіть домашня прислуга були налаштовані вороже і часто навіть насміхалися з Йосифа, коли цього не бачили батьки.
Євангеліє подає нам тільки факти. Лише одного разу коротко читаємо про праведність св. Йосифа в описі його внутрішнього світу. Всі інші описи — зовнішні, вони вказують на Йосифа як на чоловіка дії: «взяв Марію», «пішов у Вифлеєм». Усе це потрібно, щоб ми зрозуміли початок життя нашого Спасителя. А містикам було відкрито внутрішнє життя св. Йосифа. І читача це може дещо здивувати чи навіть знеохотити, бо внутрішній світ Йосифа описується у дещо ідеалістичній формі. Слугиня Божа Цецилія Баї описує, що св. Йосиф у віці 7-8 років мав перший глибокий досвід Бога, де Бог відкрив йому важливість і цінність цілковитого посвячення.
фінансово.
Щиро дякуємо!
