Єпископ Кривицький: «Наш ворог — це звір, загнаний у кут»

Сьогодні, 17 жовтня, Київ знову прокинувся від вибухів. 

Цього разу столиця зазнала атаки ворожих дронів-«шахідів», які завдали руйнувань та призвели до смерті кількох людей, зокрема вагітної жінки.

Коментуючи для CREDO ці трагічні події, єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії розповів про своє бачення того, як ворожі атаки впливають на наше самовизначення, а також нагадав про важливість постійної молитви й посту.

— Сьогодні нас вчергове зачепила хвиля агресії. Моє особисте враження таке, що наш ворог — це звір, загнаний у кут. Він ранить нас, бо сам поранений. Він кусає нас, можна сказати, з останніх сил, і це, звісно ж, завдає великого болю як захисникам нашої держави, так і її мирним мешканцям. 

Особливо болючим є те, що ворог завдає ударів по об’єктах цивільної інфраструктури, які підтримують життєдіяльність мирного населення; він б’є також і в житлові будинки. Дуже знаковою є сьогоднішня жертва — загибель подружжя, що очікувало на народження дитини. Ми бачимо, що агресор завдає ударів самій сутності нашого народу. З одного боку, це дуже страшно. Але в той самий час, коли я дивлюся на мешканців наших міст; на тих, хто захищає наші міста, — мене глибоко вражає і надихає, як вони свідомо спрямовують на подолання кризи увесь той гнів та лють, які так важко подолати. Вони гуртуються, вони донатять, вони підтримують одне одного у будь-який можливий спосіб. Мені здається, що саме в цьому полум’ї війни загартовується наша сутність, зокрема і як християн, як віруючих людей. Ми розуміємо, що будь-які втрати — не остаточні, що всі крапки над «і» завжди розставляє Господь. Тому ми віддаємо все у Його руки, ми підтримуємо одне одного, шукаємо допомоги у Господа через молитву.

Принагідно я ще раз закликаю всіх до спільного Розарію — або у своїх спільнотах, або єднаючись онлайн на CREDO чи «Радіо Марія»; єднаючись у молитві разом з усією Церквою. Також важливу роль відіграє і суворий піст, якого ми зобов’язалися дотримуватися по п’ятницях: можливо, варто взяти на себе таке зобов’язання і в додаткові дні, адже ми вже бачимо результат і цієї молитви, і цього посту. Віддаймо все Господу — і Він зробить навіть більше, ніж ми сподіваємось.