Сьогодні вранці, 4 вересня 2023 р., після приватної Меси в каплиці нунціатури в Улан-Баторі, Папа Франциск вилетів назад до Рима. Завершилась його 43‑тя закордонна Апостольська подорож.
Очікується, що під час перельоту (який закінчиться приблизно о 17:00 за римським часом) Франциск відповідатиме на запитання журналістів, за своєю звичкою.
Святіший Отець вирушив у Монголію в п’ятницю 1 вересня, а наступного дня, в суботу, мав шерег зустрічей із представниками влади, світу дипломатії та місцевої Церкви, яка вся налічує 1500 осіб. На третій день свого перебування, в неділю 3 вересня, він відслужив Святу Месу з участю вірних на Степовій Арені та взяв участь у міжрелігійній зустрічі.
Любов до людей — основа спілкування
Цей день для Папи розпочався міжрелігійною зустріччю в театрі «Гун». До всіх згромаджених (у Монголії понад 50% населення сповідує буддизм, близько 40% декларують себе невіруючими, християни становлять 2%) він звертався як до «братів у вірі», «в ім’я спільних релігійних пошуків і приналежності до одного людства». Всі релігійні традиції, відзначив Франциск, несуть потенціал добра на служінні суспільству. «Якби лідери держав обрали шлях зустрічі та діалогу з іншими, вони б безсумнівно зробили вирішальний внесок у припинення конфліктів, які не перестають приносити страждання багатьом народам», — зауважив Святіший Отець.
На його думку, кожне людське життя, а тим паче кожна релігія, повинні «вимірювати себе» на підставі альтруїзму. «Альтруїзм будує гармонію, а там, де є гармонія, там є згода, процвітання, краса. (…) Закритість, одностороннє нав’язування, фундаменталізм та ідеологічний примус руйнують братерство, підживлюють напруженість і підривають мир. (…) Краса життя — це плід гармонії: вона спільна, вона зростає з люб’язності, вміння слухати і смирення», — зауважив Папа. Він додав, що релігії покликані запропонувати світові цю гармонію.
Вказуючи на зусилля у напрямку екуменічного, міжрелігійного і культурного діалогу, Франциск зазначив, що Церква, звіщаючи Ісуса Христа, водночас прислухається до того, що можуть запропонувати інші релігії. «Нехай молитви, які ми підносимо до неба, і братерство, яким ми живемо на землі, живлять надію; нехай вони будуть простим і достовірним свідченням нашої релігійності, спільного ступання вперед з поглядом, зверненим догори, проживання світу в гармонії».
Вдячність споріднена з радістю
На Месі для католиків Монголії були присутні віруючі з Китаю. Повідомлялося, що хоча Пекін дозволив літакові з Папою на борту входити у повітряний простір Китаю по дорозі до Монголії і назад, однак єпископам, священникам і вірним було категорично заборонено їхати в цю країну на зустріч із Папою. Китайці, які різними хитрощами зуміли дістатися на цю Святу Месу, зізналися, що мають певні побоювання — можливими є допити або різні переслідування після їхнього повернення на батьківщину. Однак їм хотілося побачити Папу; а крім того, вони живлять надію, що «така щира людина, яка ніколи не говорить про політику і завжди піклується про вбогих», зможе налагодити контакти з китайським урядом.
Під час цього богослужіння Франциск проповідував про «внутрішню спрагу» людини, яку може втамувати тільки зустріч із Богом, і підкреслив аспект «всі ми кочівники перед Богом» — що дуже промовисте для монголів з їхньою культурою співіснування сталих міст і кочових юрт. На завершення Меси, підкликавши до себе колишнього і нинішнього єпископів Гонконгу, Франциск промовив: «Я б хотів, користуючись їхньою присутністю, переслати сердечні вітання шляхетному китайському народові. Цілому народу я зичу всього найкращого, а також постійного просування вперед, розвитку. А китайських католиків прошу, щоб завжди були добрими християнами і добрими громадянами. Всім — найкращі вітання».
Євхаристія на Степовій Арені була останнім прилюдним заходом у програмі цієї Апостольської подорожі, тому Франциск говорив слова подяки всім організаторам, священникам і вірним із різних країн, що прибули на цю зустріч, президентові за прийом. Кардинал Маренґо, Апостольський нунцій у Монголії, у своєму подячному слові зазначив, що в монгольській мові слово «вдячність» походить від слова «радість». На це Папа Франциск відповів, що його вдячність співзвучна з «цією чудесною інтуїцією місцевої мови», і процитував молитву єзуїта Теяра де Шардена, яку той уклав у цьому регіоні 100 років тому, бувши там у геологічній експедиції: «Іскристе Слово, палаюча Сило, Ти, що формуєш множинність, вдихаючи в неї Твоє життя, поклади на нас, благаю, свої могутні долоні, свої дбайливі руки, свої всюдисущі долоні». Цей священик, якого часто не розуміли, зазначив Франциск, цитуючи свою енцикліку Laudato si`, збагнув, що «Євхаристія завжди звершується, в певному сенсі, на вівтарі світу» (текст «Меси над світом», про «всеосяжну Гостію», Теяр де Шарден уклав, де маючи змоги відслужити Євхаристію в пустелі).
Папа заохотив усіх «разом зростати в братерстві як засів миру в світі, який, на жаль, потерпає від надто великої кількості воєн і конфліктів».
«Дім милосердя» — це друге ім’я Церкви
Останньою подією дня була інавгурація «Дому милосердя» в Улан-Баторі. Цей проєкт під кураторством Апостольського нунція має служити тимчасовим притулком для бідних і мігрантів та лікарнею для бездомних і жертв насильства. Святіший Отець підкреслив, що назва «Дім милосердя» подібна до визначення суті самої Церкви.
Ця будівля є конкретним вираженням турботи про потреби інших, яка від самого початку була притаманна Католицькій Церкві у Монголії. «Сьогодні ми бачимо (…) численні й гідні похвали благодійні ініціативи, що переросли в довгострокові проєкти, здійснювані головно різними місіонерськими інститутами, тут присутніми, та гідно оцінені населенням і цивільною владою. Зрештою, саме уряд звернувся до католицьких місіонерів із проханням про допомогу у вирішенні численних соціальних проблем країни, яка на той час перебувала на делікатному етапі політичного переходу, позначеному масовою бідністю», — зауважив Папа Франциск. Він також висловив надію, що різні місіонерські спільноти братимуть активну участь у діяльності «Дому милосердя», виділяючи персонал і ресурси, та похвалив значення волонтерства для благодійної діяльності Церкви.
фінансово.
Щиро дякуємо!
