У посланні до учасників міжрелігійної зустрічі «Відважність миру», організованої Спільнотою св. Егідія в Берліні, Папа нагадав віруючим про обов’язок молитися, випрошуючи те, що на землі здається неможливим.
«Невтомно молімося за мир, смиренно і наполегливо стукаймо у завжди відчинені двері Божого серця і в двері людей. Просімо, щоб відкрилися дороги миру, особливо для дорогої і багатостраждальної України. Зберігаймо уповання на те, що Господь завжди чує сповнений болю крик своїх дітей. Вислухай нас, Господи!» — цими словами завершується лист Франциска до учасників 37‑ї зустрічі релігійних і суспільних лідерів, організованої в дусі зустрічі, яку св. Йоан Павло ІІ провів 1986 року в Ассізі. Про папське послання повідомляє Vatican News.
Від стіни до окопу — короткий крок
Лист був прочитаний під час закриття триденних заходів, які цього року від 10 до 12 вересня відбувалися в столиці Німеччині. Святіший Отець звернув увагу на символізм обраного місця, адже воно нагадує про падіння Берлінської стіни. «Її падіння, яке відбулося завдяки збігові різних факторів, мужності численних і молитвам багатьох людей, відкрило нові перспективи: свободу для народів, возз’єднання сімей, а також надію на новий мир в усьому світі після холодної війни», — пише Франциск. На жаль, протягом наступних років усе будувалося «не на цих спільних сподіваннях, а на часткових інтересах і недовірі».
«Тож замість того, щоби зносити стіни, зводилися нові. А крок від стіни до окопу, на жаль, часто буває коротким. Сьогодні війна знову спустошує занадто багато частин світу: маю на думці чимало теренів в Африці та на Близькому Сході, але також і в багатьох інших регіонах планети; а також Європу, якій відома війна в Україні — жахливий конфлікт, якому не видно кінця і який приніс смерті, поранення, біль, вигнання, руйнування».
Читайте також:
«Багато наших громадян узагалі не мають куди повернутися». Виступ єпископа Кривицького в Берліні
Не опускати руки, коли зло здається непереможним
Наступник св. Петра згадує про те, як минулого року брав участь у попередній зустрічі, що відбувалася в римському Колізеї і що тоді він наголошував на тому, що молитву за мир не можна зупиняти, бо вона «підноситься із сердець матерів, викарбувана на обличчях біженців, на сім’ях, які втікають, поранених і вмираючих», а «волання про мир виражає біль і жахіття війни, матері всіх форм бідності».
Відважність миру
В цьому контексті Святіший Отець вказав на тему зустрічі: «Відважність миру». «Реалізму — замало, політичних міркувань — замало, стратегічних аспектів, застосованих дотепер, замало; потрібно більше, бо війна триває, — пише він. — Потрібна відважність миру: зараз, бо надто багато конфліктів тривають надто довго — так довго, що деякі з них, здається, ніколи не закінчаться; так що у світі, де все відбувається швидко, лише закінчення війн здається повільним. Потрібна відвага, щоби знати, як звернути з цієї дороги, незважаючи на перешкоди та об’єктивні труднощі. Відважність миру — це пророцтво, якого вимагається від тих, у чиїх руках доля країн, які воюють, міжнародного співтовариства, всіх нас, особливо, від віруючих чоловіків і жінок, щоб дати голос риданню матерів і батьків, душевному болю за полеглих, даремності руйнувань, засуджуючи безумство війни».
Завдання віруючих
Як підкреслив Глава Церкви, мужність миру особливим чином стосується віруючих, перетворюючись у них в молитву, що підноситься до неба, випрошуючи те, що є неможливим на землі. «Не біймося стати жебраками миру, єднаючись із нашими сестрами і братами інших віросповідань, з усіма, хто не змирився з неминучістю війни. Я приєднуюся до вашої молитви за припинення воєн і від усього серця дякую вам за все, що ви робите», — написав Франциск, наголошуючи, що потрібно повалити «стіну неможливого, зведену розрахунками».
«Це важко, але не неможливо. Це не є неможливим для віруючих, які живуть відвагою сповненої надії молитви. Але це також не повинно бути неможливим для політиків, для лідерів, для дипломатів», — наголошує Папа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
