День 8 січня 2025 року став тяжким горем для Запоріжжя, де від авіаційних бомб загинуло 13 чоловік.
Як зазначається в інформації МВС України, на момент російських авіаударів більшість постраждалих перебували на вулиці та в громадському транспорті.
«Ліквідовано пожежу в адміністративній будівлі на площі 800 кв.м та трьох автомобілей. Загалом пошкоджено 4 адмінбудівлі, 27 автомобілей та трамвай. Аварійно-рятувальні роботи завершено», — повідомили в ДСНС. Загалом до лікарень до вечора звернулися 80 чоловік. Епіцентром ударів, завданих близько 16:00, став Шевченківський район міста. Аварійно-рятувальні роботи завершилися пізнього вечора, по 21:00. Серед 113 поранених — одна дитина, 13‑річна дівчинка.
Загалом за добу окупанти завдали 333 удари по 12 населених пунктах Запорізької області. Внаслідок удару по Степногірську загинули двоє людей, ще двоє — поранені. Голова Запорізької ОВАІван Федоров сказав, що через російських окупантів у Запорізькій області втретє за місяць оголошують жалобу.
На прохання CREDO, цей черговий теракт з боку росії прокоментував єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло:
— В Запоріжжі останні дні дуже складні, бо є загиблі, є поранені, була велика хвиля «прильотів», снарядів, які руйнують навіть не якісь мілітарні цілі, а просто вціляють у людей — які, наприклад, їдуть маршруткою, автобусом. Це називається терор серед білого дня! Але це знак того, що окупант уже не може знайти інших методів, щоб налякати Україну.
Україна не зламається. Ми дивимося за цей жах — але від нього ще більшим стає бажання боротися. І навіть ті люди, які ще донедавна думали «а може, справді, сісти до столу переговорів і щось там віддати» — тепер усі розуміють, що росії не можна віддавати абсолютно нічого. Треба боротися до кінця, захищаючи нашу державу. Бо це не ті люди, з якими можна сідати до переговорів!
Тому і Збройні сили України, і народ України, і мешканці нашого Запоріжжя — всі однозначно після таких прильотів однозначно стоїмо за перемогу України. Не віддамо нічого! І нехай не думають, що налякають місто і люди почнуть виїжджати, а воїни втрачатимуть сенс оборони міста. Такого не буде! Ще більшою є рішучість, дух стійкості, залишатися і обороняти, і прогиати ворога якнайдалі — не тільки з‑під Запоріжжя, з Василівки, з Нікополя, але з усієї України, з Криму. Ось таким є відгук на те, що трапилося в Запоріжжі в ці останні дні.
Як повідомив єпископ Ян, із парафіян РКЦ у Запоріжжі ніхто не постраждав; але є постраждалі серед близьких людей запорізьких католиків. Огортаємо всіх молитвою.
фінансово.
Щиро дякуємо!
