Двадцять років тому, коли папа Йоан Павло ІІ вступив в останні тижні свого життя, говорилося, що папська «смертна вахта» — як дехто вельми невишукано це називав — була насправді «вахтою життя».
Папа Войтила дав світові науку страждання і смерті — важливу частину науки життя.
«Йоан Павло ІІ старіє, йому стає гірше і він наближається до смерті, — казали тоді. — Тим часом період роздумів, споглядання й молитви все більше охоплюватиме його самого і всю Церкву. Але роздуми, споглядання і молитва — це не спосіб згаяти час, поки Церква не зможе повернутися до роботи; це і є робота Церкви. Старіння й погіршення стану — це теж частина життя. Тож нехай вахта життя триває. Зараз можна побачити достатньо, не вдивляючись вперед із тривогою».
Життєва вахта Папи Франциска почалася, попри те, що найсерйозніша криза, здається, минула. Церква береться до роботи. У ніч на понеділок паломники на площі св.Петра молилися Розарій за Святішого Отця, як це було 20 років тому, хоча тоді Йоан Павло перебував в Апостольському палаці над площею. У той час він повернувся додому помирати. Папа Франциск перебуває в лікарні Джемеллі, оскільки він ще реагує на лікування. Робота Церкви залишається незмінною, а саме: готувати учнів — також і Верховного Понтифіка — до смерті.
«Ми, члени католицької сім’ї, а також багато наших друзів і сусідів сьогодні вранці опинилися біля ліжка батька, який помирає, — сказав кардинал Тімоті Долан з Нью-Йорка в неділю у соборі св.Патрика. — Наш Святіший Отець, Папа Франциск, має дуже, дуже слабке здоров’я і, ймовірно, близький до смерті».
Вахта життя — це благословення. Сім’ям, що мали благодать супроводжувати своїх близьких у передсмертні дні, це відомо. Але для Церкви в цілому вахта життя щодо Святішого Отця є радше винятком, а не правилом.
Тепер ми знаємо, що папи хворіють, коли їх госпіталізують. До Йоана Павла ІІ не було звичаю везти пап до лікарні; їх лікували в Апостольському палаці. У 1967 році для папи св.Павла VI там було створено імпровізований хірургічний кабінет. Госпіталізація означає, що світ знає: Папа в небезпеці; Церква знає, що вона повинна молитись і чувати.
Як показує досвід останнього століття, часто папи помирали досить швидко, без тривалої хвороби.
Святий Пій X (1914) і папа Пій XI (1939) серйозно хворіли лише кілька днів, перш ніж померти у Ватикані. Високошановний Пій XII мав серйозні проблеми зі здоров’ям в останні чотири роки життя, але у 1958 році він повноцінно працював цілими днями аж до 5 жовтня. Він помер рано вранці 9 жовтня у резиденції Кастель-Ґандольфо, поза Римом.
Святий Павло VI також помер у Кастель-Ґандольфо, у розпал літньої відпустки, тому від нього не очікували публічної активності. Коли оголосили про його смерть, широкій громадськості не було відомо, що він серйозно хворів. Він відійшов 6 серпня 1978 року, у свято Преображення Господнього, в Кастель-Ґандольфо.
Здається, Павло VI знав, що кінець близько. Свою останню проповідь він виголосив у свято апостолів Петра і Павла, 29 червня. Це було всього через кілька днів після 15-ї річниці його обрання, і проповідь була фактично його прощальним словом, у якому він застосував до себе слова свого покровителя.
«Це віра Церкви, апостольська віра, — сказав Павло VI. — “Я віру зберіг!” Я можу сказати сьогодні зі скромною, але твердою свідомістю того, що ніколи не зраджував святу істину».
Але влітку 1978 року, попри його 80-річний вік, не очікувалося, що він проживає останні місяці свого життя.
Наступник Павла VI, блаженний Йоан Павло I, помер найнесподіванішою з усіх смертю — раптово, вночі, лише через місяць після свого обрання.
Перед Йоаном Павлом ІІ єдину можливість вахти життя Церкві дав святий Йоан XXIII. Восени 1962 року у нього виявили рак шлунка.
У травні 1963 року стало ясно, що наближається кінець. Папа був у Римі, в Апостольському палаці; було відомо, що він помирає. Люди зібралися на площі св.Петра, щоб помолитися за нього; він помер 3 червня 1963 року, невдовзі після закінчення Меси, яку відслужили за нього на площі св.Петра.
У своїй книжці про сім останніх слів Христа «Смерть у п’ятницю пополудні» отець Річард Джон Нойгауз наводить публічне свідчення віри Йоана XXIII:
«Пам’ятаю, як замолоду мене глибоко вразила смерть папи Йоана XXIII. Це відбувалося повільно, і протягом кількох днів з’являлися регулярні випуски новин, у яких повідомлялося, що він жертвує один день страждань за хворих на рак, інший — за бездомних біженців, ще один — за матерів із важкою вагітністю тощо. Здавалося, він зібрався помирати дуже цілеспрямовано, майже з робочою працездатністю, щоб не розтратити цього намарно».
Коли Бенедикт XVI помер 31 грудня 2022 року, він уже майже 10 років був поза увагою громадськості як вислужений Папа. У середу після Різдва Папа Франциск оголосив, що його попередник доживає останні дні; Бенедикт помер у суботу.
Молитви за Папу Франциска в соборі св.Петра повертають яскраві спогади про агонію Йоана Павла ІІ. Надто слабкий для участі у церемоніях Великого Тижня, він стежив за Хресною дорогою в Колізеї зі своєї приватної каплиці, де встановили телевізор. Він дивився, тримаючись руками за розп’яття. Фотографія того моменту, кадр, знятий зі спини, зафіксував старого чоловіка, що обіймає хрест Христа; вона стала підсумком добре прожитого життя учнівства.
У Великодню неділю Йоан Павло підійшов до вікна Апостольського палацу, щоб виголосити скорочену промову Urbi et orbi. Святіший Отець щосили намагався, але вже не міг говорити.
Після неодноразових спроб він благословив людей і відійшов. Наступної середи він спробував зробити це саме, але вже не зміг. У четвер і п’ятницю люди збиралися на площі на молитву.
Його найближчі куріальні співробітники прийшли попрощатися з ним, поблагословити його і востаннє отримати благословення. У п’ятницю приїхав кардинал Йозеф Ратцінґер. У суботу ввечері в кімнаті папи відправили Месу Божого Милосердя. Він помер незабаром після цього, о 21:37. Про смерть оголосили на площі св.Петра, а потім почали бити у дзвони.
Звіти ватиканської пресслужби говорять про невелике покращення здоров’я Франциска, і що Папа добре відпочиває. Однак під час перебування Святішого Отця в лікарні не опубліковано жодного фото, і його відвідало дуже мало високопосадовців.
Курія продовжує працювати — оприлюднено папське послання на Великий Піст, затверджено декрети про нових святих, продовжують оголошувати єпископські призначення.
А на площі св.Петра триває справжня робота Церкви.
Переклад CREDO за: о. Раймонд де Суза, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
