Римо-кат.: Св. Бернардина Сієнського (довільний спомин)
Греко-кат.: Спогад про явління на небі, у святому місті Єрусалимі, знамени чесного Хреста
мч. Акакія
Римо-католицький календар
Св. Бернардина Сієнського (довільний спомин)
Перше читання
Ді 13, 26-33
Читання з Діянь Апостолів
Коли Павло прибув до Антиохії Пісідійської, промовив у синагозі, кажучи:
«Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали Його, а засудивши Його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на Ньому, вимагали у Пилата вбити Його. А коли виконали все, що було про Нього написане, знявши Його з хреста, поклали до гробу.
Та Бог воскресив Його з мертвих, і Він багато днів являвся тим, що прийшли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками Його перед народом.
І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано в другому псалмі: „Ти – мій Син; Я сьогодні зродив Тебе”».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 2, 6-7. 8-9. 10-11 (П.: 7)
Ти – Моїм Сином, Тебе народив Я
або: Алілуя
«Адже то Я настановив мого царя *
над Сіоном, горою святою моєю!»
Оповіщу про постанову. +
Господь сказав до Мене: «Син мій єси Ти, *
Я породив Тебе сьогодні.
Проси в Мене, і Я дам Тобі народи в спадщину, *
і кінці землі Тобі в посілість.
Ти розторощиш їх жезлом залізним, *
немов посуд гончаря, розіб’єш їх».
Отож, царі, ви нині зрозумійте, *
і схаменіться ви, що правите землею.
Служіте Господеві в страсі *
й радуйтесь у тремтінні.
Спів перед Євангелієм
Йн 14, 6
Алілуя, алілуя, алілуя
Я – путь, істина і життя.
Ніхто не приходить до Отця,
як тільки через Мене.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 14, 1-6
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус сказав до своїх учнів:
«Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у Мене. В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то Я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце. І коли відійду і вам місце споготую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де Я. Куди ж Я йду – ви знаєте путь».
«Господи, – каже до Нього Тома, – не знаємо, куди Ти йдеш. І як нам знати тую путь?»
Ісус до нього: «Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Спогад про явління на небі, у святому місті Єрусалимі, знамени чесного Хреста
мч. Акакія
Ап. – Ді. 27 зач.; 10, 44-1, 10
44. Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову. 45. Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган; 46. бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався: 47. «Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?» 48. І повелів, щоб їх христили во ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його зостатись у них кілька днів. 1. Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже. 2. А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього: 3. «Чого, – мовляв, – увійшов єси до необрізаних і їв з ними?» 4. Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу: 5. «Я, – каже, – був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, -сходила з неба й наблизилась аж до мене. 6. Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних. 7. Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж! 8. Та я озвався: Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста. 9. І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. – 10. Це сталося тричі і знову все було взяте на небо.
Єв. – Йо. 30 зач.; 8, 21-30
21. А й ще їм сказав: «Я відійду, а ви мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди я відійду, неспроможні ви прийти.» 22. Тож юдеї мовляли: «Може, він самого себе вб’є, коли ото каже: Куди я відійду, неспроможні ви прийти?» 23. І далі ще казав їм: «Ви здолу, я – згори. Ви з цього світу, я – не з цього світу. 24. Тим я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що я – Сущий, помрете у ваших гріхах.» 25. Тоді вони йому: «Хто ж ти такий?» Ісус же їм відрік: «Споконвічний, як я і казав вам. 26. Багато чого маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те й у світі говорю.» 27. А вони й не збагнули, що він про Отця їм говорив. 28. Тоді Ісус до них мовив: «Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий я і що від себе не чиню нічого, але як навчав мене Отець мій, говорю, 29. і що той, хто послав мене, – зо мною Сущий. Не полишив він мене самого, бо я постійно те чиню, що довподоби йому.» 30. І коли говорив так, численні увірували в нього.