Преосвященні владики,
Всесвітлі та всечесні отці,
Вельмишановні представники влади,
Достойна громада нашого міста,
це дуже добре, що ми збираємося спільно на молитву, однак, сюди нас прикликало певне рішення нашого уряду в Києві, якого незрілі представники бажають глумитися над народом, кидаючи мовну кістку. Звичайно, що в Україні ніхто і ніде не забороняє говорити різними мовами, але, коли йдеться про державну мову – вона, без сумніву, повинна бути українською. Певні урядовці нав’язують нам російську, як другу державну мову, з чим більшість народу України не погоджуються. Це ображає переважаючу частину населення, хто почувають себе українцями чи тих, хто мудро дивляться на ситуацію й на країну, в якій вони проживають.
Дивно, але з кожними виборами до уряду приходять все гірші й поганіші особи, які націлені руйнувати країну та допровадити її до повного рабства. Це – знущання над людьми! Народ повинен сказати своє слово: Ні! Жаль, але ми ще не навчилися вибирати добрих кандидатів у Верховну раду і там появляються такі особи, кому зовсім не залежить на людях, лише на особистих інтересах, захищаючи свій бізнес будь-якими законами, включаючи загальну шкоду для населення України. Стидно, але у своєму краю необхідно боронити своєї рідної мови! Це – ганьба та стидовище усім тим, хто готує та підтримує закони, що руйнують мир та спокій у державі. Шевченко Т. і Франко І., Леся Українка і Стус В. та багато інших наших світлих попередників, напевно сказали б своє виразне – ні! Наших сучасних поетів й письменників, діячів культури й мистецтва, щирих патріотів українців та простих людей, вразило у серце таке «валуєвське рішення»!
Виглядає, що колесо історії котиться назад, як це було за Радянської влади чи панування на наших землях інших народів, що забороняли говорити своєю рідною мовою. Представники більших Церков та релігійних організацій України звернулися з цим питанням до Президента, як незгідні з подібними рішеннями. Не можемо миритися з такою ганьбою у своєму краю, де певні посадовці вважають людей за ніщо та «бидло». Ми – мирний народ, але завжди бажаємо правди та шани, любові та гідного відношення до себе! Хай Господь вислухає нашу молитву, наш клич, наше зібрання й уболівання, та змінить на краще наше суспільство, яке б могло жити у спокої та злагоді, у мирі та взаємній любові. Пресвята Богородице, усі Святі української землі, виблагайте нашому народу мудрості й відваги, щирості й патріотизму, щоб не дозволити глумитися над собою! Хай торжествує правда!
+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ
8 липня 2012 р.Б. Площа перед пам’ятником Тарасу Шевченку, м. Львів
фінансово.
Щиро дякуємо!
