«Ми не герої, як ви говорите…»
Інтернетом бродить такий «напіввірш», складений одним із тих, хто зараз на східних рубежах, в окопах. Редакція вирішила не правити тексту: навіть якщо він не ідеальний з поетичного погляду, то цілком надається на поширений нині молодіжний реп. Зрештою, тут важлива не форма. Тут важливе все разом: і ситуація з неоголошеною війною, і те, що українці продовжують бути творчою нацією. Наші музи не змовкають, навіть коли говорять гармати. Слава Україні! Я прийду з війни і гляну в очі Тому, хто каже, що жити не хоче. Кому набридла робота, нудне...