Дозвольте мені сумувати!
Хіба не правда, що в Церкві нам потрібно передусім радості? А от і ні… Нам цього не треба, і я збираюся це довести. Пам’ятаю, як колись моя знайома разом із чоловіком виходили з харизматичної спільноти, в якій перебували разом добрих кілька років. Не гаючи часу, вступили до неокатехуменальної спільноти. За рік я запитав, як вони там почуваються. Те, що я почув, дуже мене здивувало: — Врешті-решт, можу бути вільна перед Богом! — сказала жінка. — Дивно, що ти у «Віднові» не почувалася...