Християнство — річ болюча
Християнство має «боліти» і нам, і нашому оточенню. Якщо не болить, то певно, щось не так. Ми звикли до нього, як звикаємо до тіні. Навіть маленькі діти надзвичай рідко захоплюються темною (що темніша, то світліше навкруги) постаттю, яка крокує поруч із ними. А дорослі діти взагалі не захоплюються. Ми — дорослі діти. Окрім усього, ми потрапили у вир переконування самих себе та всіх довкола в тому, яке християнство веселе, бравурне й барвисте. Бо що інше ж ми намагаємося довести людям, які нас оточують? Усе не так, як їм здається:...