«Після Бучі я вже нічого не хочу…» Дозвольте собі оплакувати війну
Те, що ми почуваємося спустошеними, пригніченими та обуреними, свідчить про нашу людяність. Якби жорстокість війни перестала викликати у нас емоції, це означало б кризу людства. Жалоба — це особливий різновид смутку. Вона також з’являється як реакція на втрату, але втрату велику. Це жаль, який народжується, коли ми усвідомлюємо, що безповоротно попрощалися з чимось дуже важливим, і що немає такої кнопки, яка б могла повернути час назад; а наше життя зубожіло і без того, що ми оплакуємо, ніколи вже не буде таким, як раніше. Ми можемо оплакувати втрачене здоров’я, роки життя, що минули не так,...