Риса, необхідна людям Божого Царства
Я ставав перед своїм гріхом і говорив: «Не маєш наді мною влади! Тут розпоряджається Бог, і я — Його син». Протягом першого місяця почувався ідіотом. Потім сталося щось надзвичайне. Зі стриманістю асоціації не дуже добрі. Її часто плутають із повільністю, пасивністю, бездіяльністю. А де ж у цьому повнота життя, де та доля безумства, за якою багато хто з нас так сумує? Ніби хтось нам шепоче на вухо: «Тут цього не знайдеш, тут тільки нудьга, розсудливість… це не тут, пошукай десь в іншому місці». А якщо все ж таки не довіряти...