Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 23 травня
Одну з основних перешкод прийняття Ісуса Христа в наше життя становить гординя. Вона засліплює наше бачення правди і віддаляє нас від Божої любові. Гординя також породжує фальшиву мудрість, яка дозволяє нам відчувати себе на рівні Бога, а інколи навіть вище за Нього. Мудрість і логіка цього світу дивиться на хрест і нічого не бачить, нічого не розуміє, і тому цей світ сміється над хрестом і всім, що з ним пов’язане.
Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. Писано бо: Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!
Насправді це не завдяки нашим власним зусиллям ми розуміємо сенс присутності Бога в нашому житті. Це відбувається завдяки Богу, який бере на себе ініціативу і відкриває себе нам. Тим не менше, від нас залежить, чи стати добрим ґрунтом, де Бог може посадити Його любов (пор. Лк 8, 4‑15).
У той момент, коли ми відкриваємо наші серця на Бога, зазнаємо зміни в нашому житті. З цього моменту знаємо, що ми вже ніколи не будемо такими, як раніше. Ми пізнаємо Бога, ми взаємодіємо з Ним і показуємо Його любов у цьому світі.
Але бути справжнім християнином — це непроста справа. Бог не обіцяв нам легких, безтурботних днів тут, на землі; але Він точно обіцяв вічне життя з Ним.
А Ісус їй: Я — воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши — житиме!
Ісус чітко й ясно сказав: Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною. Хто хоче спасти своє життя, той його погубить; а хто своє життя погубить ради мене, той його знайде (Мт 16, 24‑25).
Для багатьох з нас насправді проблема полягає в цій частині — життя заради Ісуса. Спочатку це може здатися легким, але, дедалі глибше входячи у життя з Богом, ми бачимо, що це вимагає він нас певних зусиль.
Ми можемо поглянути на життя апостолів, аби краще зрозуміти, що означає нести хрест. Вони були змушені фізично працювати, щоб вижити, вони голодували, були спраглі та погодились на обмеження. У них не було своїх постійних домівок, як і в Господа (пор. Лк 9, 58). Їх переслідували та піддавали тортурам. Ми також іноді зазнаємо переслідувань. Інколи люди намагаються заплямувати нашу репутацію, знущаються з нас, кривдять нас, але ми терпимо заради Бога.
Як написано: За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець, призначених на заріз. Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.
Святий апостол Павло пізніше напише з надією та заохоченням: Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені. Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі (2 Кор 4, 8‑11).
Це наша місія, виконуймо її з вірою та мужністю й молімося разом із царем Давидом: Той, чиї безвинні руки й чисте серце; хто не пильнує розумом своїм пустого не присягає криво (Пс 23, 4).
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
