13 травня 2024 року — вже 43 роки від замаху на життя Папи Войтили. У збірниках Центру документації та вивчення понтифікату Йоана Павла ІІ в Римі є «німий свідок» тих подій.
Це образ Ченстоховської Богородиці, виконаний у техніці солом’яної аплікації, з зерен пшениці, гірчиці та кукурудзи. До Рима, як дар для Святішого Отця, його привезли паломники з Косцян, які були свідками нападу на Папу в 1981 році. Про цей винятковий експонат розповідає Vatican News.
«У цей надзвичайно важливий і трагічний момент він був із нами на площі св. Петра, тож мав стати даром для Папи», — каже Ізабела Гурніцька з Центру документації та вивчення понтифікату Йоана Павла ІІ в Римі, який діє в межах структури ватиканської Фундації Йоана Павла ІІ.
На цьому образі є літери S.O.S — відомі морякам як крик про допомогу. На звороті видніє напис: «Маріє, підтримуй Святішого Отця». В цій історії написи виявилися глибоко символічними.
Очікування
13 травня 1981 року був теплий день. Паломники з Косцян чекали серед інших, на площі св. Петра, вбрані у традиційні народні костюми. Папамобіль з Йоаном Павлом ІІ з’явився незабаром після 17:00. Лунали овації та вигуки паломників. Святіший Отець поблагословив зібраних. Коли він нахилився, щоб обійняти півторарічну дівчинку, 23‑річний Мехмет Алі Аґджа витяг пістолета і зблизька вистрелив у Папу.
— Пролунали два постріли; більшість людей на площі впали в замішання й паніку, — згадує події трагічного дня Ізабела Ґурніцька.
S.O.S. до Неба
За словами очевидців, у небо злетіли злякані голуби. Серед тих, хто молився, був також отець Казімєж Пшидатек із Радіо Ватикану: це він став перед мікрофоном і повідомив, що Папа поранений.
Образ як вівтар
Увечері того ж дня сталася ще одна нетипова ситуація. Порив весняного вітру скинув образ із Косцян, і згромаджені побачили на її звороті напис: «Маріє, підтримуй Святішого Отця».
— Одна з паломниць тоді сказала, що це добрий знак. Уже за північ паломники почули, що операція закінчилася, стан Папи стабільний і є надія на порятунок. Тільки тоді площа св. Петра почала пустіти, і останніми її залишили паломники з Косцян, — розповідає Ізабела Ґурніцька. — Для них це паломництво залишилося незавершеним, бо вони більше не мали охоти відвідувати Рим, були дуже пригнічені. Це були 1980‑ті роки, часи комуністичної Польської Народної Республіки, і роздобути кошти на таку поїздку було неабиякою трудністю, — додає вона.
Повернення свідків
Через два роки паломники, зібравши гроші, повернулися до Рима.
— У Клементинській залі Ватикану 20 листопада 1983 року вони подарували Святішому Отцю альбом на згадку про цю перервану аудієнцію. Потім пролунали слова: «Ми були там під час нападу», а Папа відповів: «Ви таки дуже сильно молились за мене, якщо ми можемо зустрітися знову!», — каже Ізабела Ґурніцька.
Ця зворушлива історія має ще один рівень. До рами картини, в нижній частині, прикріплено щит із солом’яним Білим Орлом (символом Польщі) у короні.
— Корону надягли тільки після перетину польського кордону. Паломники боялися, що коронованого орла не пропустять, — каже Гурницька.
У музейних колекціях корона не збереглася. Проте можна побачити образ із Косцян, виконаний митцями, які нее бажали відкрити свої імена. Образ, який став свідком трагічних подій 13 травня 1981 року. Образ, чиє послання виявилося символічним і навіть може вважатися елементом чуда.
Терорист
13 травня 1981 року на площі св. Петра стріляв турецький терорист Мехмет Алі Аґджа, який утік із в’язниці. Його схопили віруючі й передали поліції. Аґджа народився поблизу Малатії в Туреччині. Він був пов’язаний з Визвольним рухом турецького народу (RWNT) — лівацькою терористичною організацією, яка мала зв’язки з болгарськими та радянськими службами безпеки. Історики вказують, що після його нападу комуністичні служби намагалися замести сліди. До цієї практики були залучені болгарські, східнонімецькі та радянські спецслужби.
Судовий процес над Мехметом Алі Аґджею розпочався в Римі 20 липня 1981 року. Його засудили до довічного ув’язнення. 27 грудня 1983 року Йоан Павло ІІ відвідав Аґджу у в’язниці в Римі і простив його.
В червні 2000 року Алі Аґджу помилував тодішній президент Італії Карло Адзельйо Чампі. Зловмисника передали Туреччині, де він відбував покарання за вбивство журналіста.
фінансово.
Щиро дякуємо!
