Американський Національний центр досліджень громадської думки представив результати дослідження, визнаного найкращим на даний момент аналізом світових тенденцій в царині релігії.
«Зміни в області релігії не можна описати якимось простим формулюванням на кшталт «секуляризації», «релігійного відродження» або « віри без віросповідання»(«believing without belonging», «вірити, але не належати» – мається на увазі, до конкретної громади)», – попереджають дослідники.
Аналіз грунтується на десятках досліджень американських і європейських соціологів, присвячених змінам у релігійному житті США, Західної та Східної Європи і, в меншій мірі, решти світу.
США залишаються надзвичайно релігійними. Приблизно 60% американців моляться раз на день або частіше, дуже значна частина опитуваних говорить про відчуття близькості з Богом, про почуття, що Він присутній в їхньому житті або направляє його. Більшість вказує, що віра займає в їх житті дуже важливе місце.
З одного боку, віра американців начебто похитнулася. Все більше жителів США, залишаючись вірними, зізнаються в сумнівах щодо існування Бога. Зростає також частка тих, хто вірує в Бога, але не ідентифікує себе з жодною релігійною групою. Серед тих, хто ототожнює себе з конкретною деномінацією, все менше ретельних парафіян, і все більше тих, хто до церкви не ходить зовсім.
З іншого боку, сьогодні тих, хто вірить у потойбічне життя і молиться щодня, стало більше, ніж було в 1970-х.
До того ж, кожна з цих змін не однозначна, кожен процес дає свої спади і злети, які не складаються в єдину картину. Як підсумовують аналітики, «релігійне життя в США в останні півстоліття в загальному рухається в бік секуляризму, але процес цей дуже складний і має безліч відтінків».
Європа, яка вже до 1970-их була сильно секуляризована, і далі рухалася в тому ж напрямку. Але тут зміни в часі губляться в строкатості місцевих відмінностей.
У 1997 році в Греції 1,9% жителів називали себе атеїстами, в Італії – 2,8%, у Франції – 24,3%, а в Східній Німеччині – 59,7%.
Число практикуючих віруючих варіюється від 5,5% (у Данії) до 51,9% (в Ірландії). У цих даних можна побачити загальний напрямок руху Європи від релігії.
Крах комунізму у Східній Європі 20 років тому показав ще одне цікаве явище: «не існує єдиної моделі релігійного життя в пост-комуністичних країнах», – констатують аналітики. Коли гоніння з боку держави та ідеологічний прес слабшають, в одних країнах це приводить до бурхливого росту релігійності, в інших – лише злегка уповільнює віддалення від неї.
У 2005 році в особистого Бога (не в сенсі «у власного», а в сенсі «в у Бога як Особистість, а не безособову силу») вірили 90% румунів і лише 16% естонців. Дослідження 2006 року показали, що щодня моляться три чверті поляків – і лише восьма частина чехів. У Польщі віруючих у потойбічне життя в шість разів більше, ніж у Східній Німеччині.
Поширена колись точка зору, що релігія відступає перед модернізацією, виявилася хибною – у неї явно не вписується Америка. Але аналітики визнають, що деякі підстави у цієї точки зору є: суспільства релігійність пов’язана з такими характеристиками як рівень охорони здоров’я, очікувана тривалість життя і рівень освіти. Але одночасно вони роблять застереження: ці взаємопов’язання не дуже сильні, багато з них незначні статистично. На цій підставі дослідники приходять до висновку: «Зв’язок між цими показниками слабкий і розрізняється по країнах».
Те ж стосується і зв’язку особистої релігійності з рівнем освіти. В цілому серед вчених – натуралістів, інженерів і лікарів менша частка людей, переконаних у існуванні Бога та потойбічного життя, які щодня моляться та відвідують церковні служби, ніж серед інших службовців з вищою освітою. Але ця різниця невелика, відзначають аналітики, – в більшості своїй вони все ж таки залишаються віруючими, відносять себе до певного віросповідання, моляться і ходять до церкви. «У результаті припущення, що природні науки відводять людей взагалі і вчених зокрема від релігії, лише в невеликій мірі підтверджується існуючими даними», – говорять аналітики.
За матеріалами: Religion.in.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
