Християнство – спільнота свідків Христа

«Бог є Господарем історії та простору, тоді як для нас час – це в’язниця. Однак, час є також певною можливістю: якби не було завтра, то не було б можливості зустрічі нової людини. Якби два роки тому не було завтра, то не пізнав би тебе. Те, що є завтра і як воно народжується з сьогоднішнього дня, знає Бог, не я.»

Луїджі Джуссані

Католицький Рух «Comunione e Liberazione» (Спільнота і Визволення) бере свої початки в Італії. Для багатьох італійців 50-ті роки показали нову дорогу та розпочали віднову Церкви. Однією з доріг є дорога виховання, яку запропонував отець Луїджі Джуссані.

Віра в Христа, якою живе спільнота, веде до внутрішньої свободи. Харизмою Руху є виховання сучасних християн до зрілої віри у спільноті, яка міцно оперта на духовних практиках: Святі Таїнства, слухання Слова Божого та послух настоятелям. В Італії спільнота «CL» налічує понад 60 тис. осіб. Серед них діти, молодь та дорослі, миряни та священики, а також представники різних суспільних груп. Рух поширюється у інших куточках світу, зокрема Південна і Північна Америка, Європа та Африка. Організація будує свої підвалини на вихованню до зрілого християнства і участі в Місії Католицької Церкви у сучасному світі. Те, що об’єднує усіх людей – прагнення спільноти та єдності у Христі. Літургія, молитва та спів допомагають поглиблювати віру та відкривати правду свого існування. Отець Джуссані неодноразово вказував у своїх лекціях на свідків Христа, яких зустрічаємо у своєму житті.

Іван Павло ІІ у Апостольському Листі з нагоди 50-ліття Руху зазначив: «Початкова педагогічна інтуїція Вашого Руху полягає на тому, що є постійною пропозицією християнської події у гармонії з сучасною культурою. Сприймається як джерело нових цінностей, здатна дати напрямок для всього людського існування. Необхідним та поквапним є допомогти іншим зустріти Христа, аби Він став кінцевою причиною життя та праці для сучасної людини. Цей досвід віри створює нове бачення реальності, мобілізує відповідальність і творчий підхід, що відносяться до того чи іншого прошарку життя: від роботи на відносини в сім’ї, від активності суспільної на культурну і політичну діяльність.»

Ким був Дон Джуссані?

Народився у місцевості Десіо, неподалік Мілану, у 1922 році. Будучи, ще малим хлопцем, створив спільноту «Studium Christi». Він та кілька молодиків збирались, аби говорити про Христа, а «усе, що поза Христом – твердив Луїджі – було втратою часу». Наступним кроком молодого італійця була духовна семінарія, де він продовжив дорогу за Христом, якого зустрів та полюбив. Навчання у духовній семінарії, пізніше священство збагачували його дружбу з Ісусом. Згодом викладав богослов’я Сходу та американського протестантизму. У другій половині 50-х відмовляється бути викладачем семінарії, і концентрує свою увагу на вихованні молоді. Розпочинає служіння у міланській школі, де підлітки неодноразово провокують, чекаючи відповідей. Створює товариство Учнівської Молоді «Gioventu Studentesca», з якого пізніше народжується рух «Сomunione e Liberazione». Заснував також для мирян спільноту «Memores Domini». До останніх днів життя залишається провідником Руху «Спільнота і Визволення». У своєму терпінні, пов’язаному з хворобою, дає свідоцтво вірності Воскреслому Христу. У лютому 2005 року відходить до вічності, залишаючи спільноту, котра ще інтенсивніше та більш зріло бере участь у християнському житті.

Під час похорону отця Джуссані, Кардинал Ратцінгер сказав про нього так: «Роздав багатство свого серця, даючи Божественне багатство Євангелія, яким жив. Служачи в такий спосіб, приніс багато плодів, став для багатьох Батьком, завойовував серця, перемінював світ на краще та відкривав ворота світу до неба.»

Спільнота грішників

Життя спільноти відкриває нову перспективу, перспективу святості. Провокує питання, які глибоко дрімають у серці. Рух навчає без цензури сприймати свою людяність, тобто приймати себе таким, яким є. Ці практики допомагають заглибитись та взяти активну участь у житті Церкви Христової. «CL» виховує розум та віру через покірну молитву, з чого народжується прагнення єдності з Богом: Євхаристія, спів, паломництво, благодійність, активна участь у місіях – дім та робота. Таким елементом виховання є «школа спільноти» – щотижневі зустрічі на молитві та лекції. Кожен запрошений бути свідком Христа у середовищі друзів, на роботі, вдома. Джуссані неодноразово відповідав на поставлені йому питання «в який спосіб можна піти за Христом?». Отож, «аби розвиватись, потрібно йти далі, йти за кимось, хто нас випереджує. Аби щось пізнати, потрібно взяти участь. Лише розумна покірність в свободі дає можливість розвитку.» А Тим, за Ким можемо йти, є Христос.

_________________________________________________________

УВАГА!
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.