У наші дні ми часто чуємо про те, що потрібно «бути позитивним». Чи християнська це позиція? Пропонуємо вам відповідь на це запитання о. П’єра Дескувмона (Камбре, Франція), філософа, богослова, проповідника, автора двох десятків книг.
Існує багато підробок Провидіння. Той, хто вірить у Провидіння, не вважає, що зло – всього лише ілюзія. Бог ненавидить зло.
Течії «New Age», наслідуючи теорії Південно-Східної Азії, намагаються переконати нас у тому, що потрібно бути позитивним: «Чоловік покинув тебе – виходь за іншого!» «Зло – це майя, ілюзія». Для них мудрість полягає в тому, щоб бути позитивним, обмежити значення зла, знищити всі оціночні судження, і не звертати уваги на те, що противиться нашим бажанням.
Всі течії, натхненні «New Age», намагаються переконати нас, що не існує нічого страшного. Це пантеїзм: «Божество всюди, все навколо добре, а зло – ілюзія». Це метод, щоб уникнути страждання. Цей оптимізм, на перший погляд, здається християнським, але насправді він – протилежність біблійної думки, і її огиди до зла.
Християнин думає, що зло – це зло, що рак – зло, що перелюб – зло, що поділ людей – це зло. Тоді як інші кажуть: «Треба завжди бути позитивним». Як в рекламі.
Християнин бореться зі злом. Християни віддали в сто разів більше часу на боротьбу з хворобою, ніж на теоретичні роздуми. Коли лікарні ще не існували, хворих збирали у притулки, які утримували монахи. І лікували хворих, як сам Ісус. Зводить наклеп на Церкву той, хто говорить, що християни – люди які змирилися. Щоб так говорити, треба не знати історії. Християни ніколи не мирилися зі злом, мусульмани, до речі, теж. Достатньо подивитися, якого розвитку досягла мусульманська медицина в Середньовіччі. А тих, хто розвиває медицину, не назвеш людьми, що змирилися.
Зло – це зло, і я не перестану говорити про це.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію