Світ

США: буде беатифікація католички-пацифістки?

14 Листопада 2012, 16:21 1646

Зібрані на осінній пленарній сесії в Балтіморі єпископи США підтримали клопотання про винесення на вівтар співзасновниці Руху католицьких робітників, журналістки і пацифістки Дороті Дей (1897-1980).

Архієпископ Нью-Йоркський, кардинал Тімоті Долан раніше вже консультувався у цій справі з єпископами цього регіону США.

На засіданні єпископи, які виступали з цього питання, підкреслювали, що «августинський» шлях навернення Дороті Дей може бути особливо важливий для сучасних американців. Деякі з єпископів знали її особисто.

Вона народилася 8 листопада 1897 р. в Брукліні (належить до агломерації Нью-Йорка) у номінально протестантській родині. За студентських років схилялася до поглядів про «релігію як опій для народу». Знеохочували її також лицемірство, байдужість і матеріалізм тих, хто вважав себе добрими християнами. Дороті Дей записалася в соціалістичну партію, з юності займалася журналістикою. Її середовищем була артистична богема й кола американських радикалів та анархістів. Її коханцем став Лайонел Мойс, від якого вона завагітніла, але він схилив її до аборту. Вийшла заміж за заможного видавця, однак подружжя швидко закінчилося розлученням. Потім зблизилася з Форестером Беттінгхемом; від цього зв’язку народилася 1926 року позашлюбна дочка, Тамара. Однак партнер Дороті, непримиренний атеїст, не зміг погодитися з тим, що для неї віра набирала щораз то більшого значення. У грудні 1927 року Дороті Дей охрестилася, але ніхто з родини не схвалив її рішення.

Своє навернення вона пережила глибоко. Прийняла звичай, якого дотримувалася до кінця життя: щодня брати участь у Святій Месі. Розуміла обов’язковість покути. По суботах брала участь в адораціях і подячних молебнях. Кожної вільної хвилини роздумувала над Святим Письмом. Звернулася до читання творів св.Терези Авільської. Часто молилася Розарій.

Свої молитви Дороті Дей поєднувала з активною діяльністю. В період Великої кризи 1930-х вона зустріла П’єра Морена, французького самоука, візіонера й філософа, прихильника «персоналістичної революції». Дороті була рішучою противницею війн та несправедливості. Поміж 1917 і 1973 роками вона багато разів побувала у камерах попереднього затримання та навіть у в’язниці за свою пацифістську діяльність. Під час ІІ Ватиканського Собору вона голодувала разом з іншими жінками в тому намірі, щоб Собор виступив із засудженням усіляких війн.

Завдяки натхненням Морена Дороті склала радикально-євангельську програму допомоги найбіднішим. Слідом за газетою «Catholic Worker» (засноване нею видання, яке існує досі) пішли і Рух католицьких робітників, і творення притулків, званих «гостинними домами». Першим таким притулком став дім самої Дороті. Незабаром у Сполучених Штатах існувало вже понад 30 таких осередків. Під кінець 1930-х років тисячі людей щодня отримували тарілку гарячого супу.

Наступним кроком стала організація сільських ферм, скерованих на самоокупність. На сьогодні у США діють 130 домів, проваджених Рухом католицьких робітників (і ще кілька таких домів – в інших країнах).

Дороті Дей була вірна Богові, Церкві та своїй совісті. Її увагу привертали питання моральності, духовності, соціальної політики. Вона базувала свої дії на Євангелії та соціальному вченні Церкви з енциклік пап Лева ХІІІ і Пія ХІ, на філософії Муньє і Марітена, а також на містичній – хоч і цілком конкретній – духовності св.Терези з Лізьє, яку сама Дороті називала «святою відповідальних людей». Вона бо завжди була жінкою сильного характеру, надзвичайно виразною особистістю, і діяла рішуче, сміливо й відкрито. Навіть у старшому віці була привабливою жінкою для чоловіків, захоплених її особистістю, даром керівника. Хоча й сама визнавала, що їй дуже бракує підтримки чоловіка, сім’ї, але не відмовилася від самотнього, присвяченого Богові життя. З плином часу її улюбленими чеснотами стали вірність і постійність. Жила вона вельми скромно, важко працювала, але фантазії їй не бракувало ніколи.

Під кінець життя Дороті Дей була змушена примиритися з тим фактом, що вона не здобула симпатії з боку радикальних феміністок ані з боку певних груп католиків, які засуджували її безкомпромісний пацифізм, а також недолюблювали її за підкреслюване значення добровільної вбогості. Однак нині триває її беатифікаційний процес – вираження поваги «для цієї святої нашого часу».

Дороті Дей померла 29 листопада 1980 року в Мері-хаусі, одному з домів Католицьких робітників, які вона заснувала у Нью-Йорку.

За матеріалами: Wiara

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

США
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Riisi, peruna vai pasta laihtumiseen? 8 perunamuusin salaisuutta