Нелегко було перевіряти і викладати в інтернеті ці новини стосовно зречення Папи…
Мені цей Папа насправді дуже близький, дорогий.
Талановитий духовний письменник, надзвичайно освічений богослов, чуйний пастир, сором’язливий і скромний ієрарх.
Я був не дуже радий його обранню 2005 року і полюбив у процесі, так би мовити, знайомства з Церквою.
Звичайно, перша реакція на понеділкову новину була – шок. Спочатку думав, качка. Але ні, щоразу більше підтверджень, щоразу вагоміших. Так, він іде на спочинок.
У Католицькій Церкві єпископ зобов’язаний подавати прохання про відставку в 75 років. Подавав його колись і префект Конгрегації віровчення кардинал Йозеф Ратцінгер. Але залишився префектом – папа Йоан Павло ІІ не прийняв його відставки. Ніякого спочинку! Праця, багато праці! Більше того, через кілька років кардинал Ратцінгер був обраний Папою, хоч і мріяв про відпочинок. Роботи побільшало. І відпочинку знову мінімум.
Тепер же ніхто не оскаржить його заяву за власним бажанням. Можемо лиш уявити собі, чого вартувало Папі таке рішення!… І як він вистраждав і вимолив його…
І скільки його мучили штучними скандалами! Про гітлер’юґенд (у якому були всі німецькі діти, як у піонерах – усі радянські діти); про педофілів (з якими він ніяк не пов’язаний); про цитату щодо мусульман (не його цитату, до речі); про його відданість церковній доктрині (абортам – ні, контрацепції – також, тільки ППС і підтримка сімей, скасуванню целібату – величезного багатства Церкви! – ні, гей-шлюбам – ні); і ще багато й багато чого… Не зачепили, певно, тільки любов Святішого Отця до котів.
Потрібно мати велетенську мужність, аби бути не як усі. Ми справді можемо пишатися нашим Папою.
За два тижні він нарешті відпочине. Бенедикт XVI залишається священиком і єпископом, він просто йде на пенсію. Він піде у споглядальний монастир, де продовжить молитися за Церкву та всіх нас, де писатиме далі свої прекрасні книжки, де буде й надалі смиренним слугою Господа Бога і Його Церкви.
Але й нам потрібно молитися про нашого Папу. І про Церкву, щоби пройшла цей період без криз. І про кардиналів, аби зробили гідний вибір. І про нового Папу.
Шкода, що Святішого Отця не Йоганом звати, а Йозефом. І Бенедиктом, а не Йоаном. А в усьому іншому це звернення дуже точне: «Ми почуємо ангелів, ми побачимо все небо в алмазах, ми побачимо, як все зло земне, всі наші страждання потонуть у милосерді, яке наповнить собою весь світ, і наше життя стане тихим, ніжним, солодким, як ласка… Ми відпочинемо!»*
Іван Ренард, історик Церкви, Челябінськ (Росія), адміністратор сторінок Католики, Католики Южного Урала.
*Цитата з п’єси А.Чехова «Дядя Ваня». Монолог Соні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
