В минулорічному інтерв’ю, говорячи на тему целібату, тоді ще кардинал Хорхе Маріо Берґольйо відзначив, що у Східній Церкві священики можуть одружуватись, і «вони дуже хороші священики». Він сказав: «Це питання дисципліни, а не віри. Воно може змінюватись».
Про свою підтримку целібату він сказав: «Я – за збереження целібату, з усіма його плюсами та мінусами, тому що ми маємо десять століть швидше хорошого досвіду, ніж невдач, – сказав він, – Традиція має вагу і надійність.»
Але незвичайним є те, як він оцінює свої заяви: «На даний момент я знаходжусь на боці целібату». Так само, відмічаючи, що деякі організації підштовхують до більшого обговорення цього питання, він сказав: «На даний час дисципліна безшлюбності стоїть твердо».
«На даний момент» і «на даний час» – це не ті визначення, які зазвичай можна почути, коли єпископи та кардинали обговорюють целібат.
Він навіть пішов на те, щоб висунути гіпотезу: «Якщо гіпотетично, Західний католицизм повинен був розглянути питання целібату, я думаю, що він зробить це задля культурних міркувань (як на Сході), не більше ніж як право особистого вибору.
Що є абсолютно неприйнятним для Папи Франциска, то це коли священик не дотримується своєї обітниці целібату. «Якщо священик падає, – сказав він, – я допомагаю йому знову повернутись на його дорогу. Він має покаятися і повернутися до целібату.»
«Подвійне життя недобре для нас, – сказав він, – Мені це не подобається, тому що це означає будувати на брехні.»
Крім того, якщо від священика завагітніє жінка, він повинен залишити служіння і повинен дбати про цю дитину, навіть якщо він вирішує не одружуватися на цій жінці. Бо якщо ця дитина має право на матір, то вона має право і на батька».
Папа Франциск сприймає целібат дуже серйозно. Якщо це правило, його потрібно дотримуватись. Але чи можна змінювати правило?
За матеріалами: National Catholic Reporter
Переклад: Олена Коротнюк, СREDO