Секретар Комісії «Caritas in Veritate», яка діє при Раді Єпископських Конференцій Європи, о. Луїс Окулік розповідає про своє ставлення до подій в Україні і участі у них Церков.
Отче Луїсе, відомо, що ви вже не вперше відвідуєте Україну. Гадаю, ви можете побачити зміни, які сталися в нашій державі за кілька років.
Я вже одного разу відвідував Україну. А цього разу мені пощастило бути тут протягом тижня. Варто зауважити, що країна змінилася в соціальному вимірі. І це добре видно. Мене приємно вразило, що трохи більше ніж за 20 років УГКЦ настільки структурно розвинулася. Це було важко уявити 50 років тому. Зокрема, Церква входить у різні сфери: політичну, соціальну, культурну. Вона займає активну нішу в суспільному житті. І це важливо: така молода УГКЦ «стає на ноги», і це дає їй перспективи на майбутнє.
У нинішній ситуації в Україні УГКЦ (і не тільки) посідає чітку позицію. Попри те, що Церква відділена від держави, бачимо, що священики різних конфесій підтримують людей на Майдані: сповідають, служать Літургію, моляться вночі. Чи це правильна позиція Церкви? Яку участь вона повинна брати у складних суспільно-політичних ситуаціях?
Тут важливе завдання покладене на єпископів – вони мають дивитися на те, що відбувається довкола, розрізняти те, що добре і що зле, і відповідно до цього діяти. Коли мова йде про Католицьку Церкву, то її завданням, передусім, є пролити світло на речі, які відбуваються, щоб люди, приналежні до Церкви, побачили себе в цьому світлі і діяли згідно з вірою і навчанням Церкви. Підтримування людей з боку греко-католицького духовенства на Майдані є пророчим жестом. Бо таким чином Церква розділяє долю свого народу і відстоює християнські цінності. Ми бачимо, що майже всі конфесії стали в один ряд із громадянами. Церква взяла на себе відповідальність підтримувати волевиявлення народу, яке відповідає християнським поглядам. Нещодавно Папа Франциск під час Меси говорив цікаві слова. Він вважає, що пророцтво є частиною Церкви, а коли воно не здійснюється, то створюється пусте місце, люди забувають про пророчу місію Церкви і на перше місце виходить влада.
На Майдані діє капличка, яка прославилася як екуменічна. Проте є одна Церква, яка засудила волевиявлення українського народу – УПЦ (МП). Крім цього, логічно, якщо мирні зібрання зазнають поразки — в УГКЦ буде багато непорозумінь із владою. Як би ви прокоментували таку позицію Церкви, яка засуджує позицію українського народу?
Очевидно, що ті люди, які мітингують, належать до різних Церков. І ті Церкви їх і підтримують. Бачимо такий зв'язок між ними. Те, що хтось (тут одна Церква) бачить долю України по-іншому, слід сприймати як позицію, яка завжди була відома в історії. Подібні погляди УПЦ (МП) проявлялися у двох аспектах: коли йшлося про суто політичні процеси і про екуменічний діалог.
А як реагують на події в Україні італійці?
Чіткої реакції немає. Проте є два моменти, які приголомшують: світ побачив феномен чисельного виступу народу, а також насильницькі дії, які застосовувалися з боку чинної влади до мирних мітингувальників. На це чітко вказано в європейській пресі.
Чи обговорювалися події в Україні серед членів Ради Єпископських Конференцій Європи і які результати цього?
Деякі думки вже звучали. Блаженніший Святослав раніше нам говорив про ситуацію в Україні, зокрема про становище Церков. Кардинал Петер Ердо, Архиєпископ Будапешта, Президент Ради Єпископських Конференцій Європи, звернувся з цього приводу до інших президентів єпископських конференцій. Зокрема, ішлося про підтримку основоположних християнських цінностей.
Руслана Ткаченко , ugcc.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
