Не піддаватися «культурі того, що тимчасове», а будувати любов на вірності Богу закликав Святіший Отець наречених, які у день св. Валентина зустрілися з ним на площі св. Петра.
Зустріч, організована Папською радою з питань сім’ї, призначалася для пар, які вже відбули або саме зараз відбувають передшлюбну катехизацію. На «побачення з Папою» прибуло більше 20 тис. молодих із 20 країн світу.
Святіший Отець привітався, як завжди, з присутніми на площі паломниками, потім на подіумі привітав кілька виділених заручених пар. Слова привітання від імені зібраних виголосив префект Папської ради з питань сім’ї архиєпископ Вінченцо Палья. Він зазначив, що на пропозицію зустрічі з Франциском відповіло набагато більше наречених, ніж очікувалося, тому заплановану зустріч довелося перенести з залу Павла VI на площу св. Петра. Архиєпископ нагадав про св. Валентина, єпископа Терни, з IV століття. Він зазначив, що зібрані у Ватикані молоді готові йти проти усталених схем і прагнуть будувати життя не на егоїзмі, а на дарі себе, складеному на все життя. Він вказав на обов’язковість політики підтримки сім’ї з боку властей, відповідальних за суспільне життя.
Потім три пари наречених поставили Папі свої запитання. Перша з них просила Франциска пояснити, як подолати страх перед обіцянням одне одному любові назавжди.
Відповідаючи, Святіший Отець сказав, що розуміє ці страхи, у часи, коли все змінюється так швидко й ніщо не триває довго. Така ментальність провадить багатьох, хто готується до шлюбу, до декларації на кшталт: «Ми будемо разом так довго, як довго триватиме наше кохання». Хіба ж любов є тільки почуттям, психофізичним станом? — запитав Папа. Він зазначив, що любов є зв’язком, чимсь, що розвивається, трохи так, як будується дім. «Ну а дім будується спільно — ніколи не самотужки!» — підкреслив Франциск.
Далі він пояснив, що йдеться про сприяння розвиткові. «Любі наречені, готуйтеся до того, щоб розвиватися разом, аби спільно будувати цей дім, щоби назавжди разом жити. Ви не хочете його ставити на піску почуттів, які приходять і відходять, але на скелі істинної любові, тієї любові, яка походить від Бога», — сказав Папа. Він також додав, що саме так постає сім’я, прагнучи бути місцем любові, допомоги, надії та підтримки. «Ми прагнемо того, щоби так, як любов Бога є надійною і навічною, так теж і любов, яка будує сім’ю, щоб була тривкою і вічною. Прошу вас, ми не можемо піддаватися культурі тимчасовості!» — закликав Святіший Отець.
Далі Папа роздумував, як лікувати цю боязнь перед обіцянням любові назавжди. По-перше, сказав Папа, це лікується щоденним ввіренням себе Господу Ісусові, розвиванням духовного виміру свого життя, дбанням про спільний духовний розвиток, аби стати людьми зрілої віри. Він пояснив, що «назавжди» — це не тільки питання тривкості. «Подружжя вдале не тільки тоді, коли воно не розпадається, але важлива і його якість. Буття разом і вміння кохати назавжди є викликом для християнських подружжів», — зазначив Франциск. Він послався на чудо помноження хлібів. «Також і у вашому випадку Господь може помножити вашу любов і дати її вам свіжою і доброю кожного дня. Він має її необмежені запаси! То Він дає вам любов, яка лежить в основі кожного зв’язку, і щодня її оновлює, зміцнює. Він робить її ще більшою, коли ваша родина зростає в дітей. На цьому шляху важливою і обов’язковою є молитва. Він завжди молиться за неї, вона за нього, і обоє разом», — сказав Святіший Отець, заохочуючи, аби наречені просили Ісуса примножити їхню любов.
Папа нагадав, що в Господній молитві ми просимо: «Хліб наш насущний най нам сьогодні», і заохотив, щоб наречені навчилися молитися: «Любов нашу насущну дай нам сьогодні!». Потім він промовив цю молитву разом з усіма нареченими, присутніми на площі св. Петра. Додав, що це молитва як наречених, так і подружніх пар. «Що більше ви будете себе ому ввіряти, то більше ваша любов буде ’назавжди’, здатна відновлюватися, і подолає всілякі труднощі», — запевнив Франциск.
Друге запитання від наречених стосувалося духовності подружнього життя.
Святіший Отець підкреслив, що життя разом є мистецтвом і вимагає вивчення трьох слів: «Можна?», «Дякую» і «Прошу, вибач».
Говорячи про перше — запитання «Чи я можу..?», Папа зазначив, що воно виражає прохання про дозвіл увійти в життя іншої особи з повагою і чутливістю. Ми мусимо навчитися питати: чи можу я ось це зробити? Чи ти хочеш, щоб ми зробили отак? Щоб ми взялися за оцю справу, отак виховали наших дітей? Чи ти хочеш, щоб ми сьогодні увечері вийшли погуляти?.. «Справжню любов не нав’язують заповзятістю і агресивністю», — підкреслив Папа, додаючи, що ввічливість зміцнює любов. «А сьогодні у наших сім’ях, у нашому світі, часто брутальному й викличному, ми потребуємо набагато більше ввічливості, якої починаємо вчитися вдома», — ствердив Святіший Отець.
Потім Папа підкреслив значення слова «дякую» і постави вдячності, дякування одне одному, бо ж вдячність є квіткою, що розцвітає на шляхетній землі. Аби така квітка виросла й розквітла, необхідна шляхетність душі. «У вашому зв’язку, а завтра у подружньому житті, важливо підтримувати живе усвідомлення того, що друга людина є даром Бога, а за Божі дари треба дякувати», — сказав Франциск. Він додав, що це вміння дає змогу подружньому життю розвиватися благополучно.
Третє слово, на якому зупинився Папа, це «прошу про вибачення». Він зазначив, що кожен з нас допускається в житті помилок, і тому ми мусимо вивчити слово «вибач». Зазвичай, однак, кожен з нас готовий звинувачувати інших і виправдовувати себе, а почалося це ще від історії прабатьків, які після падіння звинувачували одне одного. Цей інстинкт є джерелом багатьох катастроф. «Навчімося розпізнавати наші помилки і перепрошувати», — заохотив Франциск і вказав, що також і в цей спосіб християнська родина розвивається, тим більше що ми знаємо, що не існує ідеальних сімей, ідеальних чоловіків чи дружин, ну а тим більше тещ і свекрух. Папа вказав, що Господь Ісус, який добре нас знає, вчить нас, аби ми ніколи не закінчували день, не попросивши пробачення, аби мир повернувся до нашого дому, до нашої сім’ї, бо наступного дня буде вже набагато важче перепросити. «Якщо навчимося просити про вибачення і пробачати одне одного, то подружжя триватиме, розвиватиметься», — запевнив Святіший Отець.
Третє питання стосувалося того, як добре переживати таїнство подружжя і весілля.
Папа заохотив, аби це було насамперед справжнє християнське свято, а не святковий бенкет. Він нагадав опис весілля у Кані Галілейській, коли на прохання Марії Ісус вчинив своє перше чудо, перемінивши воду у вино. «Це так само відбувається під час кожного весілля: те, що робить ваше подружжя повним і глибоко істинним, це присутність Господа, який об’являє себе і дає свою благодать. То Його присутність дає ’добре вино’, то Він є таємницею повної радості, тієї, яка по-справжньому розпалює серце», — сказав Франциск.
Водночас Святіший Отець заохотив, аби весілля, які зіграють сьогоднішні наречені, присутні у Ватикані, були поміркованими і підкреслювали те, що насправді важливе. Він зауважив, що часто ми багато значення приділяємо тому, що тільки зовнішнє: квіти, фотографії тощо. Вони ж важливі тільки тоді, коли можуть показати істинну причину радості: Боже благословення для кохання молодят. «Зробіть так, щоб як і вино у Кані Галілейській, так і зовнішні знаки вашого свята виявляли присутність Господа і нагадували вам та всім присутнім про джерело і причину вашої радості», — підкреслив Папа.
На закінчення Франциск вказав, що подружжя є також щоденною працею, взаємним розвиванням у собі людяності. Йдеться про спільний розвиток, який є співпрацею подружжя з Господом Богом. «А діти дістануть у спадок те, що мали батька і матір, які разом розвивалися, роблячи себе взаємно більше чоловіком і більше жінкою!» — закінчив свої роздуми Святіший Отець.
За матеріалами: deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
