Мандри

Слідами тих, хто шукав Царства Божого

10 Червня 2014, 18:44 10872 Олена Качуровська
Рим

У Римі — рекордна кількість святинь на квадратний кілометр. Найбільші з них — гробниці апостолів Петра і Павла. Вже з IV століття до них ішли паломники з усього християнського світу. Протягом останніх п’ятнадцяти століть Рим був і залишається найпопулярнішим паломницьким місцем. І хоча конкурувати з Вічним містом у кількості паломників може тільки Свята Земля, та в Європі є й інші великі святині — які, до того ж, можна відвідати по дорозі до Рима.

Рим

Що подивитись: На бодай побіжний огляд усіх святинь і пам’яток Вічного міста може піти не один тиждень. Якщо ж треба вкластися у кілька днів, то найперше варто побувати у Ватикані та чотирьох папських базиліках, помолитися біля мощей апостолів Петра і Павла, піднятися Святими Сходами, оглянути Колізей і Пантеон, пройтися туристично-мистецькою площею Навона, купити у вуличного торговця печені каштани (5 євро за пакуночок), спробувати справжню італійську піцу (близько 10 євро) чи місцеве морозиво (4 євро).

Рим

До кави, як і до футболу, в Італії ставляться надзвичайно серйозно. Тому не варто боятися, що вам у кав’ярні дадуть неякісний напій. Кава італійською  «кафе́». За замовчуванням це буде еспресо (1,5 євро). Якщо ж ви замовите «лате́», вас не зрозуміють і просто наллють молока («latte» італійською — «молоко»). Кава, в якій більше кави, ніж молока, називається «макья́то». Чай в Італії не в почестях. Скоріш за все це буде неякісне щось у пакетику. Коштує він, як і макьято, близько 2 євро. Чай італійською  «те».

Ватикан

Рим справляє враження східної житійної ікони, де на одному полотні зображено події, що відбувалися з героєм у різні часи. Поруч з античними будівлями ганяють сучасні мотоцикли, неподалік тисячолітніх храмів люди у вуличних кав’ярнях неспішно п’ють каву. Всюдисущі бангладешці просто на ходу торгують шаликами, навісивши їх собі на руки.

По Риму розкидані невеличкі фонтанчики з питною водою, так що купувати її потреби немає. У римському метро лише дві гілки, а вагони не розділені перегородками, так що увесь поїзд — немов один суцільний довгий вагон.

Рим
Ватикан

Місто-держава Ватикан виріс навколо поховання апостола Петра. Це — найменша самостійна держава світу. На місті поховання Петра ще з часів імператора Костянтина стояла церква. А сучасна базиліка св. Петра, візитівка Ватикану, була збудована у ХVI ст.

До входу в собор тягнеться довжелезна черга, усі проходять крізь металошукач. Усередині храм напівтемний і нагадує коштовну скарбничку з творами мистецтв. Над оздобленням храму потрудилися найкращі митці кількох століть.

П’єта

Одна з бокових каплиць, «П’єта», закрита склом. За ним — знаменита скульптура Богородиці зі знятим з хреста Ісусом. Мікеланджело створив цей шедевр у віці всього 24 років. Після того, як на статую накинувся божевільний і пошкодив щоку Діви Марії, скульптуру відгородили надміцним склом.

Ще одна бічна каплиця, Пресвятої Євхаристії, відгороджена шторами з цупкої тканини. У каплиці заборонено фотографувати. Тут моляться перед Пресвятими Дарами. Група буддійських монахів у яскраво-жовтому вбранні зайшла, подивилась і вийшла. Клякати не стали.

Собор св. Петра
Собор св. Петра
Ватикан

Під центральним вівтарем знаходяться мощі апостола Петра. Раніше на це вказувало лише давнє передання. Але археологічні розкопки, проведені під базилікою у ХХ столітті, його підтвердили. У центрі давнього некрополя знайшли плиту з написом «Петро тут». Поки що паломники не мають безпосереднього доступу до гробниці, але помолитися перед мощами апостола можна біля центрального вівтаря, як це робили пілігрими усіх часів.

Ватикан

Одразу під базилікою — сувенірні крамнички: розарії, образки, медальйончики, кропильниці. Ціни нижчі, ніж в Україні. На багатьох крамничках вивіска: «Mówimy po polsku».

Йоана на Латерані

У Римі — чотири папські базиліки. Найстарша з них — св. Йоана на Латерані. Саме цей храм, а не базиліка св.Петра, як не дивно, є катедрою Риму. «Йоан на Латерані» був першою резиденцією Римських Пап, і тут вони пробули довше, ніж у Ватикані. У кожній з папських базилік є «Святі двері», які відчиняються лише в Ювілейні роки. Колись це було раз на 100 років, потім раз на 50, а нині — раз на чверть сторіччя. Востаннє їх відчиняли 2000 року, як був Великий Ювілей християнства.

двері віри
святі сходи

У будівлі через дорогу — Святі сходи, привезені з Єрусалима. Ними, за переказом, Ісус підіймався на суд до Пилата. 28 стрімких сходинок, якими прочани підіймаються тільки навколішках, промовляючи молитви. Зараз сходи накриті дерев’яним каркасом, але через отвори можна торкнутися кам’яних плит.

Рим
Санта Марія Маджоре

Історія папської базиліки, Санта Марія Маджоре, пов’язана з чудом. У IV столітті Діва Марія уві сні явилась Папі Ліберію та одному заможному римлянинові, й наказала побудувати церкву в тому місці, де назавтра мав випасти сніг. І хоч було спекотне італійське літо, сніг таки випав.

В одній з бічних каплиць Санта Марія Маджоре губиться у розкоші оздоблення стародавня ікона Богородиці Salus Populi Romani (Спасіння Римського люду). Це та сама ікона, копії якої надзвичайно шановані в Україні. Вони знаходяться у Бердичевському та Летичівському санктуріях, куди постійно здійснюються паломництва.

Спасіння Римського люду
Базиліка св. Павла

Базиліка св.Павла розташована в стороні від туристичних маршрутів, тому в ній значно менше людей, ніж в інших базиліках. Зате багато простору і тиші. Під вівтарем базиліки спочивають мощі Апостола народів. Як і з мощами ап. Петра, раніше про це говорило лише передання, але проведені у ХХІ ст. розкопки підтвердили істинність місця. Знайдений саркофаг відкривати не стали, лише зробили у ньому невеличкий отвір. Зондом узяли на аналіз частки вмісту гробниці та відіслали на аналіз у кілька університетів, не пояснюючи, що це. Результати експертиз виявилися однаковими та очікуваними: рештки чоловіка, який жив у І ст. н. е. і помер у віці близько 60 років. Тобто все те, що про апостола Павла відомо з Біблії та усного передання.

св. Павла

Римська влада вимудрувала, як скерувати в добре русло забобон туристів засмічувати фонтани монетами. Весь багатотисячний улов із фонтану ді Треві (ХVII ст.) йде на благодійність. Тепер туристів заохочують кидати гроші у фонтан.

фонтан ді Треві
Колізей

На оглядини Колізею може піти цілий день. Це він є символом християнського мучеництва перших століть, хоч історично більшість смертей християн у пащах хижих звірів відбувалась у «Circus Maximus» (Великому цирку), руїни якого знаходяться неподалік Колізею.

Пантеон

Будівля Пантеону зроблена без арматури з бетону, формулу якого досі не можуть з’ясувати. Цій споруді майже два тисячоліття. Унікальний для римської архітектури Пантеон має циліндричну форму і круглий купол. До фасаду приєднано портик із колонами. У центрі купола — дев’ятиметровий отвір, крізь який приміщення освітлюється. Жодного іншого вікна немає. У Пантеоні знаходяться гробниці королів та митців, зокрема художника Рафаеля.

Колись Пантеон був язичницьким храмом усіх богів, а нині це католицька святиня. 1‑го листопада 609 року Папа Боніфацій IV освятив Пантеон, давши йому назву церкви Пресвятої Марії та Мучеників. Відтоді день першого листопада у Католицькій Церкві святкується як урочистість Усіх Святих.

Ассизі

Ассизі

Ассизі — місто, де народився і жив св. Франциск, де постав один із найбільших чернечих орденів Католицької Церкви. В Ассизі усе пов’язане зі св. Франциском, та ще зі св. Кларою — засновницею жіночої гілки францисканського ордену.

Що подивитись: Окрім церков Порціункули, Сан Дам’яно та двох базилік варто побувати на місці, де колись стояв батьківській дім св. Франциска. Хоча сам будинок не зберігся, та від нього залишився підвал, де свого часу батько тримав Франциска, жадаючи від нього повернення до «нормального» життя. Якщо дозволять час і сили, можна піднятися у фортецю на горі, звідки відкривається захоплюючий вид на Ассизі.

Ассизі

Місто Ассизі з часів св. Франциска, здається, дуже мало змінилося. Мініатюрні іграшкові будиночки, які наче стоять один на одному, розділені вузенькими вуличками. У центра міста — базиліка св. Клари. На площі біля неї — фонтан, навколо якого бігають ассизькі дітлахи.

Ассизі

Церква «Porciuncula», яку св. Франциск відбудував власними руками, і досі існує в тому само вигляді. Але її довелось, немов куполом, накришити іншою, великою церквою. Як розповідає життєпис св. Франциска, одного разу йому у видінні явилися Ісус із Богородицею і сказали просити, чого хоче для спасіння душ. Святий попросив, щоби кожен, хто увійде до Порціункули зі щирим каяттям, отримав відпущення гріхів. Відтоді цей храм став одним із великих паломницьких центрів Європи. Тільки у ХІІІ ст. тут побувало 100 000 прочан, а це, враховуючи тогочасну кількість населення, рекордна цифра.

Ассизі

На внутрішньому подвір’ї храму росте особливий сорт троянд. На них немає колючок. Ці троянди пов’язують із випадком з життя святого. Коли св. Франциска особливо мучили спокуси, то він, аби їх заглушити, зняв одяг і кинувся у кущ троянд. Але троянди скинули свої колючки, щоб не ранити святого.

SONY DSC

1986 року в Ассизі відбулась безпрецедентна екуменічна зустріч. На запрошення Йоана Павла ІІ уюди з’їхалися представники світових релігій, аби спільно молитися про мир. У пам’ять про цю подію на стіні храму Святої Марії та Ангелів висить меморіальна дошка.

ассизі
Ассизі
Ассизі
Ассизі

Перша колиска францисканського ордену, церква Сан Дам’яно, оточена оливковим садом. Тут дуже сонячно й тихо, а з гори відкривається чудовий вигляд на долину внизу. Таблички закликають паломників до «silentium» (тиші), але й без того розмовляти не хочеться — хочеться, за прикладом св. Франциска, милуватися природою.

Ассизі
Ассизі

В Ассизі знаходяться дві базиліки — св.Клари та св.Франциска. У першій можна побачити одяг обох святих. Базиліка св. Франциска стоїть на пагорбі, який колись називався «пекельним», адже на ньому відбувалися страти. А після будівництва базиліки  а перенесення у неї мощей святого його стали звати «райським».

Ассизі
Ассизі
Ассизі
Ассизі
Ассизі

Венеція

Венеція не входить до першої п’ятірки паломницьких міст Європи, але розташована по дорозі до Рима і представляє чималий інтерес із туристичного погляду. Найбільша святиня міста — собор Сан Марко — зберігає мощі євангелиста Марка та являє світові еклектичний талант венеціанських архітекторів.

Що подивитись: Собор св. Марка, площу перед ним та Палац дожів. Поблукати венеціанськими вуличками, побачити міст Ріальто й «Міст зітхань», поплавати на гондолі чи на вапоретто (водяний автобус).

Венеція
Венеція
Венеція

Вулички Венеції страшенно заплутані. Але сильно заблукати не вийде: всюди розвішано вказівники на головні туристичні об’єкти. Найчастіше у сувенірних крамничках продаються вироби з муранського скла — прикраси, вазочки та інші різнокольорові дрібнички. Не бракує також маскарадних масок і різнобарвних віял.

Саме місто складається з 118 островів, поєднаних між собою мостами. Таксі, поліція та громадський транспорт тут виключно водні. На гондолах нині возять лише туристів, а самі венеціанці пересуваються на моторних катерах. Жити тут престижно, але невигідно, адже через сирість доводиться часто робити дорогі ремонти. Тому багато будинків у Венеції стоять пусткою.

На площі біля собору св. Марка багато туристів, голубів і чайок. Птахи випрошують їжу. І хоча це заборонено, люди залюбки підгодовують їх.

Венеція
Венеція
Венеція
Венеція

Найбільша святиня Венеції — собор св. Марка. Тут зберігаються мощі святого євангелиста. Колись венеціанці мали звичку систематично грабувати Константинополь. А місцеві майстри награбоване складали в архітектурні ансамблі. Кажуть, самих лише колон — найрізноманітніших розмірів та кольорів — у соборі близько 300. На даху собору поруч із куполами — те, чого найменше очікуєш побачити на церкві: четвірка бронзових коней. Їх венеціанці теж поцупили в Константинополі й без зайвих сумнівів запхали на храм.

Згодом венеціанців спіткала та само невдача, що й Константинополь: Наполеон вивіз із Венеції усе, що зміг. Проте зміг він, здається, не так уже й багато, бо собор і досі вражає своїм багатством.

Венеція

Краків

Вавельський замок у Кракові — символ Польщі. До нього стікаються як туристи, так і паломники. Одних приваблює історія замку та його архітектура, а других — його зв’язок зі св. Ядвігою.

Вавельський замок

Що подивитись: Вавельський замок, гробниці королів, чорне дерев’яне розп’яття у храмі, де св. Ядвіга мала об’явлення. Прогулятися старим містом, накупити сувенірних скляних ангеликів та скуштувати краківських завиванців із маком чи кунжутом.

Колись Вавельська катедра була одночасно коронаційним собором і усипальницею польських королів. До головної будівлі катедрального храму туляться кілька капличок, усі різного стилю і кольору. Через це споруда виглядає ніби зібраною з дитячого конструктора. В одній із цих каплиць відправив колись свою приміційну (першу) Месу нововисвячений Кароль Войтила.

Краків

А от усередині храм виглядає готично. У бічних каплицях розташовані гробниці правителів. На кам’яних надгробках лежать статуї королів у повний зріст. Привертає увагу статуя королеви св. Ядвіги. Виявляється, вона, навіть за сучасними мірками, була дуже високою жінкою — близько 180 см.

У центрі ринкової площі Кракова — висока вежа. З неї, за давньою традицією, щогодини грає сурмач, із трьох вікон і на три боки: у бік короля, у бік міста та у бік пожежної варти, на знак того, що у місті все спокійно. За легендою, коли він сурмив тривогу, вороги прошили сурмача стрілою, але його сигнал уже збудив і врятував Краків. Під вежею розташувалися кав’ярні просто неба, де на очах у туристів смажать краківські ковбаски, свинячі гомілки та картоплю.

Краків
Краків

У центральному вікні резиденції краківських архиєпископів знаходиться великий портрет Йоана Павла ІІ. З цим вікном пов’язана цікава історія. Коли 1982 року Йоан Павло ІІ приїхав до Кракова, де впродовж багатьох років був архиєпископом, під резиденцією зібралося багато молоді. Планувалося, що Папа вийде до людей. Однак комуністична влада не дала на це дозволу. Тоді Папа звернувся до зібраних просто з вікна, залізши на підвіконня. Потім Понтифік прокоментував це так: «Доки не став Папою, був порядною людиною, по підвіконнях не лазив».

Ченстохова

Що подивитись: Помолитися біля ікони Матері Божої Ченстоховської, відвідати музей із дарами, які приносили Богородиці, купити на згадку розарій, образок, замовити щоденну 25-річну Месу за померлих (від 30 злотих за одну особу).

У місті Ченстохові знаходиться найбільша святиня Польщі — Ясна Гора, де зберігається чудотворна ікона Богородиці. Храмовий комплекс повністю відповідає своїй назві: він зведений на пагорбі та пофарбований у білий колір.

Ченстохова
Ченстохова

За вхідною брамою — храми і каплички, арки, галереї, коридори, зали та музеї, де дуже швидко втрачаєш орієнтацію на місцевості.

Серце Ясної Гори — почорніла ікона Ченстоховської Богородиці, яка знаходиться над вівтарем одного з храмів. Люди з ранку до вечора шерегом тягнуться до ікони, довіряючи Пречистій Діві свої радощі та біди. Стіни церкви обвішані вотивними дарами: розаріями, перснями, срібними й золотими сердечками та милицями. Усе це залишили паломники, які отримали зцілення перед чудотворним образом. Та й сама ікона багато оздоблена: вона має кілька коштовних окладів, а отці-пауліни, які є господарями всього ясногурського комплексу, час від часу їх змінюють.

Ченстохова
Ченстохова

За кілька днів оглядин святинь Європи може виникнути побічний ефект паломництва — нечутливість до святинь. Коли вони щодня проминають перед очима у великій кількості, саме по собі постає питання: «А що дають їх оглядини і вшанування?» Адже найбільша святиня, яку ми маємо у цьому світі, Пресвяті Дари, знаходиться не у стародавніх гробницях і не у роззолочених базиліках, а в найближчій, хай навіть і найзубожілішій церковці. І тим не менш — торкнувшись стародавніх реліквій, ніби торкаєшся людей, чия святість перетворила ці місця на святині, і тобі передається їхнє прагнення Бога.

Ченстохова

CREDO дякує паломницькому центру «Рафаїл», який організував подорож кореспондента святинями Європи для підготовки матеріалу.

Запрошуємо також відвідати християнські святині Європи та Святої Землі.

CREDO №2 (128) 2013

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: