Про становище послідовників Христа читайте у статті Християни у Святій Землі: між двома вогнями, а тут я хочу поділитися враженнями від найважливішого паломництва у житті кожного християнина.

Про Святу Землю неможливо розповідати коротко, а тим більше неможливо коротко описати, тому розповідатиму багато, але короткими уривками.

Побожне

Хто ж із християн не мріяв побувати у Святій Землі – на батьківщині Ісуса?.. Побачити у Вифлеємі місце народження Спасителя, пройтися Полем пастушків, де ангели звістили народження Царя, спробувати вино у Кані Галилейській на згадку про перше чудо Ісуса, вийти на гору Тавор і гору Блаженств, побачити Галилейське озеро та річку Йордан, пройти Хресну Дорогу по via Dolorosa, дійти до Голгофи, вклонитися Його порожньому Гробу…

Українські паломники на Голгофі

Зовсім інакше сприймається Святе Письмо після відвідання Святої Землі. Читаєш про біблійні події, а в уяві постають місця, де це відбувалося і які вдалося побачити на власні очі. Деякі з них дуже змінилися: там побудовано собори, облаштовано паломницькі маршрути; а деякі залишилися майже такими само – гори, озера, річки та пустелі.

Побувавши взимку у Вифлеємі, розумієш, що сніг і святий Миколай  –  необов’язкова складова Різдва Христового, а Хресна Дорога через базар у Єрусалимі виявляється «більш справжньою», ніж звичні для нас урочисті процесії.

Хресна Дорога в Єрусалимі

Більша частина «католицької Святої Землі» – францисканська. Брати Менші, викуповуючи святині у мусульман, зберегли їх для наступних поколінь паломників. Сьогодні орден опікується, зокрема, католицькою частиною базиліки Різдва Христового у Вифлеємі, базилікою Благовіщення у Назареті, храмом Гробу Господнього у Єрусалимі (разом із православними та вірменами).

Оливний сад у Єрусалимі

Ще один впливовий орден Святої Землі – кармеліти. Орден Братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель заснований у XII ст., проте вони виводять свою традицію від пророка Іллі та об’явлення йому Бога на горі Кармель. Колись їм належало багато земель в Ізраїлі. І до сьогодні в Хайфі влада Ізраїлю орендує у кармелітів деякі будівлі.

Важливий слід тут залишили хрестоносці й навіть привнесли сюди «шматочок Європи». Зокрема в останній столиці хрестоносців – місті Акко виникає враження, ніби ти перенісся до середньовічної Європи.

Фортеця в Акко

Колись паломництво до Святої Землі ставало справою всього життя. Сміливці, які зважувалися на цю коштовну й небезпечну справу, витрачали багато часу та коштів на прощу. Сьогодні ж, сівши в Борисполі у літак, за три години ви опинитеся в аеропорту Бен Ґуріон у Тель-Авіві й потрапите у зовсім інший світ. Приємна дрібничка – не потрібно переводити годинник. Україна та Ізраїль живуть в одному часовому поясі.

Подорожне

Свята Земля поділена між Ізраїлем та Палестиною. Вифлеєм належить Палестині, а Єрусалим – Ізраїлю. Деякі міста перебувають під подвійним управлінням. Наприклад, Витанію – місто, у якому жили Марта, Марія та Лазар, сьогодні контролює військова влада Ізраїлю та цивільна – Палестини.

Стіна між Ізраїлем та Палестиною

Кількаметровий мур між Ізраїлем та Палестиною ускладнює пересування для паломників і туристів та робить його майже неможливим для місцевих мешканців. Паломницький автобус інколи по кілька разів на день перетинає кордон. Зазвичай перевіряють лише документи водія, але про всяк випадок потрібно мати з собою паспорт.

Основні мови у Святій Землі – це іврит, арабська й англійська. Але в Ізраїлі досить часто можна зустріти російськомовних: сюди виїхало чимало євреїв з країн колишнього Радянського Союзу. Якщо ви знаєте польську, то теж не пропадете – через велику кількість паломників із Польщі працівники «паломницько-туристичного бізнесу» трохи вивчили мову. Наприклад, якщо вулицею, на якій розташовані сувенірні крамниці, йде польська група, продавці відразу ж вивішують польський прапор і починають закликати до себе. Кричать, зокрема: «Ай мувіць по польску, Польска! Польска! Танєй нєж в Бєдронце (Дешевше ніж у «Сонечку» – мережі найдешевших польських супермаркетів)». У багатьох місцях можна навіть сувеніри купити за злоті – польську національну валюту. Української в Ізраїлі не знають, тому що українці готові спілкуватися російською; за гривні у Святій Землі ви теж нічого не купите.

Прогулянка паломників на Галилейському озері

Найбільш ходова валюта у Святій Землі – це американський долар, хоча можна платити і в євро. Проте це невигідно, оскільки в найбільших паломницьких місцях 1 долар часто дорівнює 1 євро. А найкраще – розраховуватися місцевими грішми. Наприклад, в ізраїльських супермаркетах приймають лише шекелі, тому по приїзді розміняйте собі трохи місцевих грошей. Також поміняйте долари на дрібні, найкраще по одному. «Ван долар» – найпопулярніша ціна на безліч важливих дрібничок, починаючи від пляшки води й до листівочки з краєвидами Святої Землі чи плати за туалет.

Пам’ятайте про шабат. З вечора п’ятниці в Ізраїлі зачиняються супермаркети, обмінники валют, усі офіційні установи. І якщо ви не встигли, зокрема, поміняти гроші, – потрібно чекати приблизно до 20 год. суботи або звертатися до арабів. Робочий тиждень в Ізраїлі розпочинається в неділю.

Заплануйте додаткові витрати:

Гранатовий сік – 3-4 $ за склянку
Риба св. Петра – 20 $ за порцію
Маршрутка на гору Тавор – 7 $ за одну особу
Півлітрова пляшка мінералки у водія автобуса – 1 $
Біла сорочка для відновлення обітниці Хрещення – 6 $
Сувеніри зі Святої Землі – на скільки вистачить грошей.

На горі Блаженств

З місцевих страв обов’язково спробуйте хумус та фалафель. Із напоїв – свіжовичавлений гранатовий сік та каву з кардамоном. У Палестині можна купити багато арабських солодощів.

Свята Земля – це також найбільш комерціалізоване паломницьке місце. На кожному кроці пропонують безліч платних послуг, а інколи постає враження, що на паломниках хочуть додатково заробити. Будьте уважні, коли провідник відвозить вас до конкретного магазину по сувеніри – ціни там можуть бути вищі, а відсотки отримуватиме фірма чи людина, яка вас привела. Найкраще купувати сувеніри у Вифлеємі на вуличці, що веде до Молочної печери: по-перше, ви суттєво зекономите, а по-друге, підтримаєте християн-арабів, яким важко живеться у Палестині.

Зазвичай всі підприємства у Святій Землі діляться за національною та релігійною приналежністю. Є мусульманські фірми, є юдейські, є християнські. Але інколи трапляються й християнсько-мусульманські. Наприклад, готель Angel у Назареті належить родині, яка складається з християн та мусульман. У їдальні стоїть статуя Богородиці, а на кухні працює жінка у мусульманській хустці. Офіціанти – тільки чоловіки, жінкам не можна.

Тест на християнство

Паломництво до Святої Землі може бути своєрідним тестом на ваше християнство. Молитва може перетворитися на шаманство: прикладання частин тіла до різних святих місць, потирання об реліквії та образки, обмивання святою водою, лизання святих стін тощо.

Записки дівчат та жінок, які хочуть вийти заміж, у церкві в Кані Галилейській

У Кані Галилейській паломниці, які хочуть вийти заміж, залишають записки. А порошок із Молочної печери у Вифлеємі «народна побожність» радить додавати в їжу бездітним парам.

Шишка бажань не виконує

В Єрусалимі перед входом до католицької церкви Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, якою опікуються монахи-бенедиктинці, знаходиться бронзова шишка. Колись її подарувала храму одна арабська родина. І ніхто не знав, що саме ця шишка мала би символізувати, доки один єврей-екскурсовод (родом із Вінниці) не вирішив влаштувати тест на християнство трьом дівчатам-протестанткам із Москви. Сергію Тайдонову, який проводив екскурсію москвичкам, набридло слухати від них про те, які католики ідолопоклонники, і він заради жарту сказав їм, що потрібно потертися об цю шишку для виконання бажань. Що дивно – християнки, які не визнавали ікон та свічок, цю ідею вподобали й почали ретельно виконувати. Посміявшись, Сергій розповів цю історію своїм однокурсникам історичного факультету Хайфського університету, більшість із яких теж працювала гідами, й відтоді ця історія набула поширення. На біду монахам, об бронзову шишку біля входу почали активно тертися групи паломників. Не допомогла навіть встановлена бенедиктинцями табличка «Шишка бажань не виконує».

На думку Сергія, цей жарт дуже вдало показує, хто який християнин.

Черга до Гробу Господнього

У Святій Землі постійно тестуватиметься ваша віра:

– Чи не посваритеся ви у довгій черзі до Гробу Господнього?

– Чи не розпочнете суперечку в храмі, що належить кільком конфесіям?

– Чи не заміните молитву у святому місці запаленою свічкою і фотографією «себе на тлі святині»?

Паломники в католицькій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії

Свята Земля варта того, аби тут побувати: побачити батьківщину християнства, краще зрозуміти характери й постави біблійних людей і подій, та й навіть щоб зрозуміти себе.

Францисканська базиліка на горі Блаженств

Краєвид з гори Блаженств

На подвір’ї базиліки Відвідин Єлизавети

Акведук у Кесарії Палестинській на середземноморському узбережжі сучасного Ізраїлю

Мертве море

Біля базиліки Благовіщення у Назареті

Галилейське озеро

Кесарія Филипова

Вигляд на Юдейську пустелю з мурів Масади – давньої фортеці

Яффа — давній порт, історичне місто, яке сьогодні розташоване в межах Тель-Авіва