Давно назріла реформа засобів масової інформації Ватикану досі перебуває у початковій стадії, а «ефект Папи Франциска» вже можна помітити у способі подачі новин Святим Престолом.
Гарною ілюстрацією цього явища можна вважати висвітлення ватиканськими медіями нещодавнього візиту Понтифіка до однієї з церков євангелистів, що в італійському місті Казерта. Папу у Церкві Примирення привітав пастор Джованні Траеттіно.
Що можна очікувати від офіційного звіту Інформаційної служби Ватикану? Звичайно, ватиканські журналісти зробили підсумок промови Папи, адресованої учасникам зустрічі.
Несподіванкою для мене, людини, що регулярно читає ватиканські новини, стало те, що відповідне місце у ватиканському звіті зайняла також і промова пастора Траеттіно, «господаря» Церкви Примирення. Особисто я читаю звіти Інформаційної служби Святого Престолу протягом останніх двадцяти років, і можу запевнити, що раніше, описуючи подію, на якій був присутній Папа та інші достойні гості, ватиканські журналісти лише називали присутніх. Понтифік, його слова, завжди були на першому плані. Наприклад, промова патріарха Константинополя або державного секретаря Святого Престолу могла удостоїтись тільки досить стислого резюме. Чого не можна сказати про виступ євангелістського пастора, в звіті Інформаційної служби можна побачити досить ретельний звіт промови Джованні Траеттіно. Слід також зазначити, що в огляді L'Osservatore Romano в однаковому обсязі висвітлено позиції як Папи Франциска, так і пастора Траеттіно.
Однак, помилково було б вважати, що Ватикан прямує до релігійної індиферентності, поміщаючи євангелістсього духовного лідера на однин рівень з Понтифіком. Інформаційна служба Ватикану – це служба новин, що має на меті допомагати журналістам. Висловлювання Папи Римського, напевно, набагато авторитетніші для нас, ніж висловлювання лідера євангелістів, проте також і останні заслуговують висвітлення у пресі, та не менш цікаві для журналіста. Між іншим, слід зазначити, що сьогодні Ватикан, напевно, хоче привернути увагу до вітального слова пастора Траеттіно, адресованого Папі.
Нагадаємо, що у відповідь на вибачення Папи Франциска перед конгрегацією християн євангелістів у Казерті, глава Всесвітнього альянсу євангелістів преподобний др. Джеф Тунікліф сказав, що бере приклад з Папи й перепрошує за ворожість між євангелістами та католиками. Також він додав, що протестантам теж слід попросити вибачення у католиків.
У цій ситуації яскраво видно новий підхід до Папи, який активно втілює у життя Франциск. «Старий» підхід наказує ставитись до Намісника св. Петра подібно, як до монархів у 18 столітті. Отож, якщо в кімнаті є Папа, всі інші перестають бути важливими, іншими словами «бліднуть» у його сяйві. «Новий» підхід трактує Папу як звичайну людину. Без сумніву, ця людина обдарована незвичайною відповідальністю та сумірним авторитетом. Папа Франциск представляє саме такий підхід, сприймаючи іншу людину, як таку, що теж має, що сказати. Таке зміщення наголосу у відношенні до папства Франциск дуже підтримує, проте це не означає, що ватиканські урядовці думають так само.
Понтифік безумовно хоче нагадати світові та своїм співробітникам у Ватикані, що Єпископ Риму – це не один із земних володарів, а його духовний авторитет не треба камуфлювати зовнішніми атрибутами древньої монархії. На мою думку, це послання Папи вже починають розуміти в його оточенні.
Ось ще один факт, що підтверджує мою точку зору – це звіт Радіо Ватикану, про останній візит католицьких священиків до Казерти. Подивіться на фото, що з’явилося на початку рапорту ватиканського радіо. Чи бачите щось надзвичайне? Я побачив. Святий Отець сидить біля іншого єпископа (я думаю, це був єпископ Джовані Д’алісе з Казерти) за маленьким столом. Папа не сидить на троні, окремо від всіх, не на підвищенні, навіть не на вищому стільці. Він сидить біля іншого єпископа, свого брата, як кожна інша людина, що сидить біля колеги на діловій зустрічі. На перший погляд нічого надзвичайного, проте протягом останніх 20 років таке повідомлення годі було й побачити.
Деякі католики вітають такий підхід Папи, інші ж люблять традиційні почесті, що притаманні тільки для Римського Понтифіка. Як на мене, важко уявити святого апостола Петра в cappa magna (папський плащ), що сидить на sedia gestatoria (переносний папський трон). Традиції можуть нас пережити, проте ми також можемо стати заручниками цих традицій. Якщо «старі способи» в сучасному світі можуть заважати Наміснику Христа виконувати свої обов’язки, то «ефект Папи Франциска» я вважаю тонізуючим.
Філ Лоуер, Catholic Culture
Переклад: с.Юлія Заводовська СREDO
Фото: radiovaticana.va
фінансово.
Щиро дякуємо!
