Міністерство оборони України затвердило Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах України.
Наказ № 40 від 27 січня 2015 року, який підписав Міністр оборони України генерал-полковник Степан Полторак, спрямовано на реєстрацію до Міністерства юстиції.
Створення капеланської служби передбачається не тільки у війську, але також у Національній гвардії та Державній прикордонній службі. Про це йдеться в Розпорядженні Кабміну України від 02.07.2014 року № 677-р.
При цьому ініціативу на себе взяло Міністерство оборони України, яке протягом шести місяців https://credo.pro/2014/12/126695 готувало та узгоджувало з різними інстанціями й посадовими особами відповідне положення. Про завершення цього процесу повідомив полковник Руслан Коханчук, старший офіцер відділу роботи з громадськими, релігійними організаціями та шефських зв’язків Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України.
Положення визначає, що «основним призначенням військового священика (капелана) є релігійна опіка особового складу Збройних Сил України та членів їх сімей, з метою заохочення, поглиблення релігійного життя, сприяння укріпленню позитивних рис характеру та моральних цінностей».
Передбачається, що священнослужителі, які запропоновані релігійними організаціями та успішно пройшли відбір, працевлаштовуються з укладенням трудових договорів на посади у Збройних Силах України. Вони належатимуть до духовного персоналу й матимуть статус військових священиків (капеланів) із відповідними правами.
Задля організації діяльності капеланів, їх всебічного забезпечення, обліку та звітності очікується, що у складі МО буде створено головний підрозділ відповідного профілю. Також будуть утворені територіальні підрозділи служби військового духовенства.
Відповідно до Положення, військовим священиком (капеланом) може бути громадянин України, який відповідає таким вимогам:
– є священнослужителем релігійної організації, представленої в Раді у справах душпастирської опіки при Міноборони України;
– має не менш як три роки досвіду діяльності священнослужителя;
– рекомендований керівником релігійної організації для здійснення служіння серед особового складу Збройних Сил України;
– успішно пройшов навчання основ військової справи, військово-гуманітарної та військово-психологічної підготовки й отримав відповідний документ;
– має духовну освіту;
– володіє державною мовою;
– визнає Кодекс військового священика (капелана).
У документі також врегульовано механізм взаємовідносин між капеланами та військовим командуванням, а також визначено права та обов’язки військових священиків.
Нагадаємо, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій протягом останніх років не раз наголошувала на необхідності «запровадити інститут військового капеланства (душпастирства) в Збройних Силах України та інших військових формуваннях».
З цією метою 10 листопада 2008 року представники зацікавлених конфесій, чиї віруючі служать у Збройних Силах України, підписали з Міноборони спільний Меморандум про співпрацю у справах душпастирської опіки військовослужбовців. Його завдання — спільні дії, спрямовані на поетапне впровадження в українському війську ефективної системи душпастирської опіки, та створення інституту військового духовенства (капеланства).
2009 року при Міністерстві оборони України було створено Раду у справах душпастирської опіки. У квітні 2011 року наказом Міноборони було затверджено Концепцію душпастирської опіки у Збройних Силах України, розроблену за участі представників Церков і релігійних організацій.
За матеріалами: ІРС
фінансово.
Щиро дякуємо!
