У Євангелії від Матея (17, 14-23) згадується про випадок батька, який вболівав за одужання сина, опанованого злим духом. Апостоли не змогли допомогти — і це, мабуть, був ще один болючий удар батькові, який мріяв про одужання сина. Можемо уявити, як ситуація пригнічувала чоловіка, аж він упав — але не у відчай, а в молитві перед Спасителем.
«…Приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг, каже: Господи, змилуйся над моїм сином…»
Що більше труднощів у житті, то більше має бути довіри до Бога. У час наших труднощів ми вступаємо ще й у духовну боротьбу. Адже, окрім фізичного навантаження, існують ще й невидимі труднощі, які переважно дуже виснажують людину.
Задумаймося: а звідки приходять наші надмірні трудності? Від інших людей? Він нас самих? Від обставин? Від гріховних наслідків? Він наших бажань? Якщо ми не визначимо причини, то важко буде і знайти правильне рішення: перетерпіти чи спробувати вирішити «в корені», все зробити самим чи залучити інших.
Та попри все важливо ніколи не замикатися у своїх труднощах і не залишатись наодинці. Ісус нам залишив пораду і настанову:
Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить, — одержує, хто шукає — знаходить, а хто стукає — відчинять йому.
Ось і батько не зупинився, а йшов далі, шукаючи допомоги. Ісус поспішив на допомогу, і зцілення сталося.
При цьому разі посоромлені апостоли дістали ще й науку; а разом із ними й ми, християни, можемо повчитися, як важливо перебувати у молитві та пості, щоби не впасти у спокусу і захистити себе та інших від зла.
Про молитву
Твердження: «Я молюся тоді, коли мені хочеться» схиляє людини до ризику втратити Бога, бо саме диявол відбирає бажання молитви. І коли ти не маєш бажання спілкуватися з Богом, тоді з ким ти спілкуєшся, у кому знаходиш порятунок і втішення?
Про піст
Світ схиляє нас до дієт і добрих діл, але часто це все робиться задля егоїзму: властолюбства і марнославства, краси тіла або ще чогось…. Християнський піст твориться задля любові до ближнього і за принципом: віддаю від себе, щоб іншому було краще.
Живімо у молитві та постуванні, щоб захистити себе від зла і побороти всіляке зло, яке, можливо, десь та й приховалось у наших сім’ях, родинах, народі…
За матеріалами: Духовні роздуми