Стрес проявляється у житті раптово, як напад. Як грім з ясного неба, спадають на людину зовнішні подразники, на які вона наражена, на які мусить відповісти і з реакцією на які зобов’язана рахуватися.
У прадавні часи стрес нападав людину, коли в неї на дорозі з’являвся здоровенний ведмідь. Нині така потвора з’являється за інших обставин: секунда шоку в момент зіткнення автомобілів, посилена турбуленція під час польоту літаком, розпихування ліктями зосереджених виключно на собі людців…
Система кровообігу і серце
Розвиток атеросклерозу нищить артерії через підвищений тиск. Він розсаджує судини, забиті згустками — білими кров’яними тільцями, що зліпилися з червоними кров’яними тільцями, часточками жиру і нагромадженим цукром. У подальшому це може призвести до «короткого замикання» в артерії (оклюзії), з чого логічним наслідком випливає, наприклад, інфаркт або інсульт.
М’язи
У клітинах м’язів зникають запаси глюкози, бо м’язи гірше реагують на інсулін. Кортизол «споживає» м’язові білки. М’язова маса зменшується. Настає хронічне м’язове напруження. Виражається це в тому, що стрес провадить до болях у шиї та плечах.
Підшлункова
Ендокринні клітини підшлункової залози виробляють інсулін, який регулює рівень цукру в крові. Хронічний стрес підвищує рівень кортизолу і понижує вплив інсуліну на клітини організму. Це, своєю чергою, змушує ендокринну систему підшлункової підвищувати виробництво інсуліну. Внаслідок такого процесу настає передчасне виснаження залози і виникає загроза діабету, ризик якого значно підвищується за хронічного стресу.
Шлунок
Постійне підвищення гормонів стресу викликає звуження кровоносних судин у системі травлення, внаслідок чого послаблюється захист слизових оболонок шлунку. На тлі стресу з’являються виразки з різкою кровоточивістю. (Це спостерігалося навіть на Алясці під час перегонів собак, запряжених у сани, зокрема у псів-проводирів, які передують в упряжках, а отже, мають найвищу відповідальність.) Не варто забувати, що в шлунку міститься суміш страшенно ядучих кислот, потрібних для перетравлювання, і тільки постійне оновлення слизової не дає цій суміші пропекти нам наш же шлунок.
Імунна система
Хронічний стрес із підвищеним вмістом кортизолу в крові обмежує виробництво цитокину і гальмує діяльність лімфатичної системи. Таким чином, загальна стійкість організму ослаблюється.
Стрес — це ситуація тривоги з відповідними наслідками для всього організму, мобілізація заради підвищеної готовності до захисту та оборони. Однак тривалий вплив чинників, як викликають стрес, викликає не тільки вище згадані клопоти зі здоров’ям, але й певні явища пристосування. Це необхідно, оскільки в іншому разі людина не могла би адекватно реагувати на різноманітні виклики. Ними можуть бути фізичні чинники — наприклад, кліматичні зміни, зміна часових поясів, адаптація до висоти тощо. Можуть ними бути також психічні реакції: наприклад, усвідомлення браку часу, нервування, переживання, злість, шок, тривалий гучний звук (або просто галас) і багато чого іншого.
Завдяки механізмам пристосування наше тіло старається врівноважити стресогенні чинники. Однак коли стрес стає тривалим станом і бракує чинника, який знімає стрес, то загальна ситуація може провадити до негативних наслідків.
Не підлягає сумнівам, що людина природним чином потребує природного стресу; однак неодмінно після стану стресу (підвищеної готовності до оборони) має наставати період розслаблення.
Ніхто не може уникнути стресів, що виникають у щоденному житті, бо на напруження ми реагуємо рефлекторно. Зовсім інакше справа виглядає з відпочинком, розслабленням, яке щоразу повинно бути свідомо сприйняте людиною як необхідність і свідомо ж впроваджене. У ХХІ столітті стрес, як уже згадувалося, став загальною проблемою через зростання численних його чинників. У ситуацію крайньої готовності поставлено три рівні людського тіла:
- – мозок, як центральний рівень, відповідальний за весь організм;
- – система кровообігу і серце, як загальний рівень функціонування всього організму;
- – м’язова система, сухожилля і суглоби, як периферійна система.
Мозок
За довготривалих атак стресу ми «втрачаємо голову», стаємо неспроможні мислити ясно і послідовно. В ситуації гострого стресу чи не всі люди починають щось кричати і приймати помилкові рішення. Негативне мислення набирає сили, на перший план висуваються турботи і страхи, які супроводжують наші думки цілий день. Коли проблема з’являється, ми не можемо за власним бажанням «вимкнути» думання про неї.
Тривалий стрес нерідко позбавляє людину відваги і провадить до депресії. В таких ситуаціях ніяк не допомагають зовнішні заклики «зібратися з силами і взятися до роботи». Допомогти можна тоді, коли відступимо перед величезною хвилею негативних переживань людини, яка перебуває в стресі, — коли будемо «плакати з тими, хто плаче», дослівно.
Система кровообігу і серце
Головну загрозу становить підвищений тиск. Саме він викликає склеротичні бляшки (спресовує часточки), що часто закінчується поганим доступом крові до органів, включно з інфарктом та інсультом. Допомога — розслаблення, препарати для зниження тиску, перебування на природі або принаймні увімкнення запису звуків лісу чи шуму моря.
Опорно-руховий апарат
Затяжний стрес викликає посилене напруження поперечно-смугастих м’язів. Коли до цього додаються фізичні обтяження, суглоби зазнають ураження і починається перенапруження (судоми) м’язів. Це призводить до низької кількості кисню в м’язовій тканині, і за певних обставин до сучасної хвороби RSI (Repetitive Strain Injury) — травма через постійне навантаження.
Хронічний стрес діє на наше тіло у трьох вимірах:
- Центрально — на мозок: стани переживання, турботи, негативне мислення;
- Загально — тривале ушкодження системи кровообігу як такої;
- Периферійно — локальне перенапруження м’язів, болі, RSI.
Засоби зняття стресу (доки не дійшло до медикаментозного лікування) повинні включати в себе, таким чином, глибоку релаксацію і високий рівень кисню в повітрі. Прислухайтеся до свого тіла, навчіться розпізнавати його сигнали, і вам не доведеться жити у стані перманентної істерики, загнаної глибоко всередину.
Ґерд Шнак, Кірстен Шнак
За матеріалами: Deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
