Проголошений нещодавно лист до всього польського суспільства з нагоди наближення 73 річниці Волинської трагедії — це черговий важливий крок на шляху польсько-українського примирення, вважають польські єпископи.
Люблінський митрополит Станіслав Будзік закликав прийняти цей лист «із відкритим серцем» та підтримати Україну, «яка ніколи цього не забуде». Натомість митрополит Перемишльсько-Варшавський Греко-Католицької Церкви архиєпископ Євген Попович апелює: «Ми повинні робити все, аби не привести до “втоми” і збайдужіння не лише щодо тематики польсько-українського примирення, але й що того, що діється нині на сході України, де весь час гинуть люди».
— Я дивлюся на цей лист у контексті Ювілею Милосердя, протягом якого Папа Франциск закликає нас, аби ми милосердно відчиняли брами наших сердець. Як віруючі, ми не можемо пройти байдуже повз такий лист, що стосується трагічних сторінок нашої спільної історії, — сказав архиєпископ Будзік.
Він нагадав, що поляки мають ще трагічнішу історію з Німеччиною, а через 20 років після війни польські та німецькі єпископи виступили з ініціативою примирення між цими народами, і гаслом примирення були слова «прощаємо і просимо прощення».
— Якщо ми тоді мали стільки відваги, щоб виступити з таким пророчим закликом, то неможливо не прийняти нинішній лист із української сторони. Неможливо не прийняти ці руки, простягнені для примирення. Історичні питання — тяжкі й болісні, але не існує таких справ, яких ми як християни не могли би розв’язати і простити, — ствердив Люблінський митрополит.
Він підкреслив, що Євангеліє та ще зараз — Папа Франциск, закликають нас, «щоб ми були милосердні, як Отець наш небесний». «Щодо цього є хороший принцип, часто згадуваний єпископом-сеньйором Кельнським, кардиналом Йоахимом Майснером, який про міжлюдські стосунки повторював: не так, як ти мені, а я тобі, але так, як Бог мені, а я тобі. Отож діймо так щодо наших ближніх, як Бог чинить щодо нас, — а не за принципом: око за око, зуб за зуб», — заохочує архиєпископ Будзік і додає: «Примирення це заповідь Христова для нас».
— З’ясування трагічних подій облишмо історикам, а ми, християни, мусимо йти шляхом примирення, прийняти простягнені до нас руки і дивитися в майбутнє, особливо тепер, коли Україна переживає тяжкий час: війна на сході держави, економічна криза. Пам’ятаймо також, що з усіх непорозумінь і польсько-українських конфліктів завжди втішаються наші вороги. Отож приймімо цей лист із відкритим серцем і підтримуймо Україну, яка цього ніколи не забуде, як не забуде й того, що ми перша держава у світі, яка підтримала її незалежність, — сказав митрополит Люблінський.
На його думку, важливе також те, що цей лист підписаний двома видатними українськими ієрархами, які представляють чималу частину християн: архиєпископом Святославом Шевчуком, головою УГКЦ, і Патріархом Філаретом, главою УПЦ Київського патріархату. Архиєпископ Будзік нагадав, що процес примирення у рамках Римо-Католицької Церкви в Польщі та Греко-Католицької в Україні триває вже довгі роки й добре розвивається.
На думку греко-католицького єпископа Поповича, це наступний важливий документ, мета якого — зближення між обома народами, і який підписали провідні особистості політичного, культурного та релігійного життя України. Це голос політичної,культурної та релігійної еліти до усього польського народу.
— Важливо, що в листі говориться про убивство неповинних людей, яке не має жодного виправдання. Тим, хто трагічно помер, ми ніколи не повернемо життя, а вбивство ніколи не матиме жодного пояснення й сенсу, — сказав владика і додав: — Конфлікти по‑справжньому вирішуються тільки в діалозі».
За його думкою, це голос із України до поляків, щоб ми поглянули на нашу спільну історію не вибірково, а цілісним чином. «Ніхто не заперечує, що була війна і страхітливі злочини. Про них потрібно говорити, але єдиний спосіб їх пропрацювати — це молитва і прохання про прощення. Ми маємо навчити молоді покоління, аби ця трагічна історія не повторилася», — вважає архиєпископ Попович.
Він визнав, що його радує той факт, що у молитвах за загиблих з обох сторін бере участь щоразу більше людей — поляків та українців, римо- і греко-католиків, православних, навіть невіруючих. «Керуймося порозумінням, примиренням і будуванням спільного майбуття, — закликав архиєпископ Попович, звертаючи увагу на засторогу сигнітаріїв листа, що кожна сварка завжди використовується третьою стороною, і нею є Росія, яка тільки й чекає, аби заново посварити поляків з українцями.
Для архиєпископа в цьому листі важливим є заклик до політиків, аби не заробляли собі на людських трагедіях публічного капіталу й не використовували мови ненависті. Із вдячністю він сприйняв також ідею встановити спільний День пам’яті жертв нашого минулого.
«Україна провадить діалог із Польщею і хотіла би такого самого діалогу з Росією, яка, однак, відкидає простягнену руку», — каже греко-католицький єпископ Перемишльсько-Варшавський.
За матеріалами: Deon