Що на цю тему думав о. Йоахим Бадені? І що може стати християнською відповіддю на буддійські медитації?

Сьогодні, на жаль, дуже модний буддизм. Є така буддійська легенда, яка розповідає про те, що йшли двоє буддійських монахів. Дійшли до струмка, а там стоїть жінка в кімоно й боїться перейти струмок. Один із монахів узяв її на руки й переніс. Ідуть далі, а другий монах каже: «Ти ніс жінку!» А перший відповідає: «А ти її ще й досі несеш».

Один узяв жінку, переніс і залишив, а другий несе її далі. Той, хто звинувачував співбрата, що несе жінку, сам її ніс надалі. Це приклад дуже дріб’язкового мислення: я не перенесу жінку, бо я монах, мені не можна торкатися жінки, це заборонено, буддійські правила дуже суворі. Але той, який її узяв, — залишив і пішов далі. А другий надалі з нею залишався. Тобто — будьмо пильні, щоб не впасти у якесь роздвоєння, у рефлексію, занадто скеровану на себе.

Спробуй уявити…

Припустімо, що я когось із вас не люблю, о, наприклад, тебе. Але зараз я примушує себе подивитися на тебе з ласкавістю: «Який ти чудовий, яка в тебе гарна борода». Вочевидь я не терплю борід, мені вони гидкі, я сам колись сам бороду, а потім її зголив. «Але яка твоя борода красива! Я б хотів мати таку бороду, як ти». Це дуже цінне мислення, певний спосіб осягання досконалості, тільки я б це трохи інакше бачив, бо мені здається, що це таке собі психологізування. Єзуїти вміють це робити, причому прекрасно.

Єзуїти організовують ігнатіанські реколекції, на які навіть по кілька років чекають, така черга охочих. Їхня пропозиція — це прекрасна відповідь на буддійські медитації, коли адепта вводять у візуалізацію. Пам’ятаю, як колись поїхав на 9‑денні ігнатіанські реколекції, це було в Англії, перш ніж я вступив до домініканців. Мені дали для розумів іспанські тексти в англійському перекладі. І біла цікава медитація. Пекло — спробуй його собі уявити, застосуй для цього почуття. Почуття запаху: відчуй запах сірки, що б’є з пекельної безодні, я відчуваю його. Так має бути. Слух — послухай ті крики одержимих із пекельних урвищ. Вереск одержимих! Сьогодні дехто каже, що пекла немає, а я чую крики. Погляд — побач одну засуджену душу, огорнуту у вогонь, як у кокон. І так медитуй годину і п’ять хвилин. Це було дуже виснажливо…

*

Цитата походить із книжки о. Йоахима Бадені «Містик у купелі. Святий Дух і щоденність».

За матеріалами: Wiara