Барбара Грушка-Зих: Моя знайома прийшла до лікаря в розпачі від незапланованої вагітності третьою дитиною. А лікар їй на це відповів: «У мене їх восьмеро». Це привело її до тями.
Пшемислав Бінкевич: Приклад моєї родини дуже добре допомагає пацієнтові зрозуміти, що не варто перейматися другою чи третьою дитиною. Що таке друга чи третя дитина порівняно з моїм «натовпом» і в поєднанні з моєю професією? Не варто перейматися.
— Плануєте ще одну дитину?
— Ми завжди відкриті на життя. У нас троє синів і п’ять дочок. І двоє дітей уже на небі. Найстаршій доньці днями виповниться 21 рік, молодшому — три роки. Діти це великий дар Божий. Кожне з них привносить у наше життя деяку виняткову цінність.
— Їхня унікальність це ще й проблеми?
— Що старші вони стають, то краще ми бачимо, яким величезним завданням є виховання дітей. На початку ми вважали себе супербатьками, а тепер бачимо, які ми слабкі. Коли я був молодим лікарем, то працював як раб, аби заробити грошей на утримання своєї сім’ї. Я навіть не пам’ятаю дитинства старших дітей. Згодом я зрозумів, що моя сила — у сім’ї. Коли всі члени сім’ї добре функціонують, задоволення таке велике, що людина добре відпочиває вдома. Коли виникають проблеми, то реальна робота відбувається саме там. Я повинен був навчитися, що дім — це не місце відпочинку за визначенням, тому що іноді там з’являються більші труднощі, ніж на роботі. Коли я це зрозумів, то став кориснішим чоловіком і кращим батьком.
— Існує стереотип, що багатодітні сім’ї заважають кар’єрі батьків.
— Мама або тато повинні присвятити себе виключно дітям. Зрештою, якщо і батько, й мати вісьмох дітей хочуть зробити кар’єру, то їм будуть не по кишені вісім няньок для своїх дітей.
— У Вашій сім’ї Ви чи дружина присвятила себе дітям?
— Ім’я моєї дружини — Дорота — означає «дар Божий». Це мій найбільший дар. Вона вибрали кар’єру мами, хоча дуже любила свою професію акушерки, а також бухгалтерський облік та управління, який закінчила зі ступенем магістра. Тепер вона наш домашній менеджер, а професія акушерки допомагає їй бути мамою і «сімейним лікарем». Бог ставить одну людину поруч з іншою, щоби допомагала їй змінювати життя. Вона повільно, але успішно, наближала мене до Нього.
— Часто ви молитеся?
— Разом із дітьми молимося Розарій увечері. Це почалося, коли після повернення з Меджугор’я понад 15 років тому я почав щодня відмовляти Коронку до Божого Милосердя. Я впевнений, що Марія допомогла перемінити нашу сім’ю. Одного вечора ми сиділи перед телевізором і дружина сказала: «Замість того, щоб дивитися кіно, давайте молитися Розарій». Це було в лютому чотири роки тому. Стоячи навколішках, усі змовили цілий Розарій. За кілька місяців ми віддали телевізор і замість того, щоби дивитися в нього, почали розмовляти одне з одним. Разом ми намагаємося пам’ятати про «Ангел Господній», Годину Милосердя.
— У Вас на столі є Біблія. Ви визнаєте на роботі свою віру в Бога?
— Просто я нею користуюся, тож навіщо її приховувати? А під нею лежить «біблія напротехнології» — підручник проф. Томаса Хільгерса.
— Протягом трьох років Ви займаєтеся напротехнологією.
— Через другу частину цього терміна — «технологія» — ця хибна для нас назва, вона зрозуміліша американцям через їхній менталітет. Я ж називаю напротехнологією хорошу медицину. Це обрана для регулювання плідності сукупність методів діагностики, консервативного та хірургічного лікування, що вже давно використовується в медицині. За допомогою гормональної діагностики, точного спостереження циклу, консервативного лікування ми можемо відновити до нормального стану різні порушення плідності. Коли є потреба, я використовую сучасні ендоскопічні хірургічні методи. Найпоширенішою причиною жіночого безпліддя є ендометріоз, тобто наявність внутрішньої слизової оболонки матки поза її порожниною. Ми видаляємо хірургічним шляхом вогнища цього захворювання, спайки, міоми, лікуємо фаллопієві труби з обмеженою проникністю. Все це ми робимо з великою турботою про народжуваність — із застосуванням профілактики проти спайок, запобігання найменшій кровотечі, яка може призвести до їх виникнення. Ці методи були ефективними вже в 1960‑1970‑х роках, тільки потім настала епоха in vitro.
— Який метод дорожчий?
— Напротехнологія дешева й ефективна. При цьому пацієнтки, які лікувалися такими методами, — здорові й можуть знову завагітніти, чого не гарантує неефективний метод in vitro.
— Чи Ваша напротехнологічна практика ефективна?
— Раз по раз я дізнаюся, що якась із пацієнток очікує дитину. Скоро має народжувати жінка, яка чекала на вагітність 19 років. Я не оперував її, але замінив неправильно призначені ліки й воскресив її впевненість у тому, що дитина зачата. Знаючи про взаємодію з Творцем, ми повинні вірити, що у Бога все можливо.
— Дива трапляються?
— Кожна дитина це диво. Не завжди успіх досягається там, де здається, що його досягти легко. Коли я впевнений, що зробив усе потрібне і все має вдатися, то нічого не виходить. А іншим разом, коли ситуація безвихідна, я здивований ефектом. Це прекрасний урок смирення. Я не привласнюю собі жодного успіху. Кожний успіх походить від Господа Ісуса.
— Чи відчуваєте Ви, що діти наближають до Бога?
— Біблія каже, що ми повинні стати як діти. Діти пам’ятають той момент, коли Бог створив їх, тому вони ближчі до Нього. Так само ми наближаємося до Нього в старості.
— Що Ви кажете матері, яка має народити дитину з синдромом Дауна?
— Варто пам’ятати, що іменем закону найбільше вбивають дітей із синдромом Дауна. Це відбувається в багатьох лікарнях, повз які ми щодня проходимо. А щодо матері — кажу їй, що кожна дитина є даром. Я подаю приклади батьків, які прийняли таку дитину і щасливі. Вони визнають, що їхнє життя повністю змінилося, бо перестало бути споживацьким, а орієнтоване на давання. До того ж, я ніколи не зустрічав матері, яка хотіла би вбити свою дитину.
— Хто переконує її це зробити?
— Часто це їхні партнери, деякі лікарі, а також власні матері. Відома поширена засобами масової інформації нещодавня історія аборту 15‑річної дівчини, який зробили операцію проти її волі, внаслідок рішення її матері. З ескортом поліції дівчину доставили в лікарню в іншому кінці Польщі, де їй зробили аборт. Але у ЗМІ про це вже не розповідали. У США дослідили реакцію жінок, які йдуть до клінік на аборт, щоб убити свою здорову дитину. Виявилося, що коли вони бачать на УЗД, що їхня дитина має ніжки, ручки, що у неї б’ється серце, — понад 90% змінюють своє рішення.
— Прихильники абортів стверджують, що хвору дитину треба вбити, аби не страждала.
— А як щодо закону природного і Божого, який не дозволяє нікого вбивати? Звідки вони можуть знати, що ця дитина їм покаже? Зрештою, навіть народження здорової дитини не гарантує, що за кілька місяців вона не захворіє. Думаючи таким чином, треба позбуватися дітей, які серйозно захворіли після народження. А як щодо тих, що народилися живими, хоча їх намагалися вбити під час вагітності? У чому відмінність між дитиною і дитиною? Якщо вона знаходиться в утробі матері, то її можна безкарно вбити, а коли вже народиться, то вже ні? Ну, то, за аналогією, ми могли б покласти їх в сумку і вбити, тому що їх не видно. Якщо ми будемо порушувати закон природи, то скоро вимремо.
— Ви кажете матері, що вона чекає дитини. І що далі?
— Треба дозволити їй рости. Насамперед, постаратися не нашкодити. Найгірше, що часто, коли допомагаю майбутнім батькам у спробі завагітніти, мушу виправляти те, що раніше було знищено.
— Що Ви думаєте про вплив контрацепції?
— У Франції багато жінок виграли процеси проти фармацевтичних концернів, а у нас усе ще доступні протизаплідні засоби, заборонені в багатьох країнах. Якщо говоримо про цю проблему, треба повернутися в 1960‑ті роки, коли в епоху сексуальної революції було винайдено гормональну контрацепцію. Всі очікували, що «таблетку» схвалить Церква. Але тоді папа Павло VI написав енцикліку «Humanae vitae» і захищав потім нашу Церкву від поразки. Він також пророчо передбачив, якою величезною буде шкода від таблеток.
— Їх застосування контролює потужний фармацевтичний бізнес.
— Коли дівчина-підліток ще не думає про батьківство, їй пропонують контрацептиви. Близько тридцяти, коли вона вже має професію і міцно стоїть на ногах, — хоче зачати дитину, а нічого не виходить. Таблетки не тільки пригнічують овуляцію, викликають венозний тромбоз, а й призводять до атрофії залоз шийки матки, які продукують слиз. Цей процес найважче повернути назад. А слиз надзвичайно важливий, особливо у разі погіршення якості сперми — через вік, носіння в кишенях стільникових телефонів, роботи з ноутбуком на колінах, куріння тощо. Виявляється, що та ж фармацевтична компанія, яка продавала контрацептивні таблетки, тепер виробляє препарати для стимуляції овуляції для in vitro. Таким чином, протягом декількох місяців вони отримують ті ж гроші, які раніше заробляли протягом декількох років.
— Проте, всупереч цим фактам, у Вашому відділенні народжується багато малюків.
— Я радий, що в наших майже 19-тисячних Писковіцах ми щомісяця приймаємо 100 пологів. У мене є пацієнти з Кракова, з Вроцлава і навіть з-за кордону, які відчувають тут дружню життю атмосферу. Це велика заслуга прекрасної команди акушерів і лікарів, які керуються християнськими принципами, а це гарантує високий рівень.
— Що найважливіше для Вас?
— На першому місці Господь Бог. Бо якщо Він на першому місці, то все на своєму місці.
— Ви вмієте повністю довіритися Богові?
— Щодня я бунтую проти негараздів, але коли стаю навколішки перед Пресвятими Дарами, то кажу: «Чому я гніваюся на Тебе? Адже Ти знаєш, що для мене добре».
— І Ви тоді можете прийняти навіть невдачі?
— Саме тоді ми робимо найбільший поступ. Дякувати за добрі речі може кожен. Коли ми дякуємо за хрест, то стаємо ближче до Бога.
Барбара Грушка-Зих, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
