Багато що у світі було створено руками працьовитих ченців. Також і кілька популярних в усьому світі алкогольних напоїв. Ми представляємо п’ять, на наш погляд, найбільш відомих.
Лікер «Шартрез»
Виготовляють його французькі ченці-картезіанці неподалік міста Вуарон. Напій названо на честь монастиря Ґранд‑Шартрез, найстарішої обителі цього чернечого ордену, заснованого св. Бруно.
За легендою, 1605 року французький маршал Франсуа д’Естре передав картезіанському монастирю манускрипт з описом «еліксиру довголіття». Рукопис пролежав довгий час, доки не потрапив на очі монастирському аптекареві Жерому Мобеку. 1737 року монахи стали виробляти цей еліксир у лікувальних цілях і продавати його мешканцям навколишніх поселень. Продається він і досі під назвою Elixir Vegetal de la Grande Chartreuse (рослинний еліксир Ґранд‑Шартрез). Згодом з’явилися й інші види шартрезу: зелений та жовтий лікери.
Лікери виробляються з використанням суміші рослин і трав, які заготовляють двоє ченців монастиря Ґранд‑Шартрез. Точний рецепт зберігається в таємниці, що дозволяє зберігати монополію на виробництво напоїв за картезіанським орденом. До речі, це один із небагатьох лікерів, який продовжує дозрівати в пляшці, і з часом він стає тільки кращим.
Трапістське пиво
Одне з найкращих пив у світі, яке варять ченці-цистерціанці суворого уставу, звані трапістами. Назва походить від монастиря Ла Трапп у Франції. Пивоварня існувала там вже з 1685 року.
Ченці‑пивовари використовують особливі дріжджі, які викликають ферментацію при високій температурі. Ще одна з характерних рис цього продукту — пиво дозріває у пляшках. Існує чотири види трапістського пива: Patersbear («Патерсбір») — «Пиво Отців», вариться для власного вживання монахами у стінах монастиря. Порівняно неміцне і просте.
Enkel — «Ординарне» пиво; традиційно ця назва застосовувалася до найлегшого напою, виробленого пивоварнею. Воно близьке до Patersbear.
Dubbel — «Подвійне» пиво. Міцний ель із гіркотою, високою щільністю і солодо-горіховим післясмаком.
Tripel — «Потрійне» пиво. Найміцніший із трапістських елів.
Із близько 170 трапістських монастирів в усьому світі лише 10 виробляють пиво, і тільки вони мають право використовувати спеціальний логотип із написом «Справжній трапістський продукт». Щоб отримати його, пиво має бути виготовлене у стінах трапістського монастиря самими ченцями або під їхнім наглядом. Прибуток, отриманий від реалізації пива, використовується тільки на утримання монастиря і благодійність. Наприклад, якийсь час тому пиву La Trappe заборонили називатися трапістським, тому що після придбання пивоварні компанією Bavaria воно не відповідало всім необхідним вимогам. Утім, за деякий час це право їм повернули.
Цистерціанське вино з острова Сент‑Онора
У 410 році святий Гонорій Арелатський заснував тут абатство, яке стало одним із важливих духовних центрів півдня Франції аж на кілька століть поспіль. Кажуть, що саме тут у V столітті навчався св. Патрик. До речі, саме цьому, так званому Лерінському монастирю, належало невеличке рибальське село Канни.
Острів регулярно зазнавав нападів морських розбійників і сарацинів, які руйнували обитель. За часів французької революції острів був націоналізований, але 1869 року на Сент‑Онора був заново заснований монастир, і цистерціанці, що оселилися тут, почали вирощувати виноград і робити вино.
Воно має давню і важливу для виноробства традицію. Справа в тому, що після падіння Римської імперії виноробство у Провансі зійшло нанівець. Відродилося воно лише в V ст. Одним із небагатьох місць, де вироблялося вино, було абатство на острові Сент‑ Онора. Зараз тут живе близько 30 ченців, які виробляють одне з найкращих вин у світі. Доглядають за виноградниками тільки вручну. А назви чернечих вин, які подають до столів найбільш іменитих і забезпечених людей, звучать досить благочестиво: Saint Pierre, Saint Honorat, Saint Sauveur, Saint Salonius, Saint Lambert…
Лікер «Бенедиктин»
Його винайшов 1510 року монах обителі св. Бенедикта у Фекані (Нижня Нормандія, Франція) о. Бернардо Вінцеллі. На кожній пляшці можна побачити абревіатуру DOM, що означає Deo Optimo Maximo (Господу, Найкращому, Найбільшому). Виготовляється він майже із 30 видів трав.
Спершу бенедиктинці виготовляли лікер для своїх потреб, лікуючи хворих і вживаючи його заради зміцнення здоров’я та продовження життя. Однак новий напій дуже полюбився королю Франції Франциску І. Завдяки йому «Бенедиктин» став надзвичайно популярним, а монастир у Фекані став постачальником королівського двору.
Склад напою тримається в найсуворішому секреті й становить виробничу таємницю. Нібито лише троє людей одночасно можуть знати всі нюанси його приготування.
За часів французької революції абатство закрили. 1876 року виноторговець Леґран, який довідався про склад лікеру, створив компанію «Бенедиктин», яка й випускає лікер. Причому власник отримав від глави ордена св. Бенедикта офіційний дозвіл на ексклюзивне право виробництва лікеру.
Шампанське «Дом Періньон»
Його названо на честь винахідника технології виробництва шампанських вин — священика‑бенедиктинця П’єра Періньона, який жив у XVII ст. Він дуже багато зробив для сучасного виноробства.
Винайдене Періньоном вино стало визначною пам’яткою провінції Шампань, у якій і знаходилося його абатство Овільє. Як прийнято у Франції, вино стали називати за ім’ям провінції — шампанським. Спочатку, зрозуміло, бенедиктинець тримав свій рецепт у таємниці. Процес виготовлення шампанського включав у себе безліч маленьких хитрощів, кожна з яких була надзвичайно важлива.
Так, о. П’єр Періньон розливав шампанське у товстостінні пляшки з «англійського скла», що дозволяло утримувати вуглекислий газ, який до того часу підривав діжки. Священик першим здогадався робити затички з кори коркового дуба та обв’язувати пробки мотузкою, просоченою для міцності олією. Важливим було й те, що для створення шампанського використовували суміш винограду різних сортів, через що букет вина виходив багатшим. Шампанське преміум‑класу Dom Perignon виробляє французька компанія Moёt et Chandon.
Михайло Фатєєв, Gaudete.ru
фінансово.
Щиро дякуємо!
