Про це у сповідях згадують дуже багато жінок, даремно гаючи час свій і священика.
Чимало священиків, які самі є чоловіками, нерідко не вдаються в подробиці й нав’язують жінкам розуміння того, що це є ледь не смертельним гріхом. Але коли жінка краде гроші, а коли вона їх бере?
На моє глибоке переконання, все в родині має бути спільним, навіть час. Жінка не краде у чоловіка з кишені гроші, а бере те, що їй належить. Адже шлюб є єднанням двох людей, яких Бог благословив «стати одним тілом». Навіть світський суд це визнає, коли при розлученні ділить порівну все спільно набуте майно. Сумно чути про чоловіків-егоїстів, які вважають зароблені ними гроші своєю власністю. Гроші це власність сім’ї. Тому коли чоловік пропиває гроші, то пропиває не свої, а гроші родини. Коли програє в карти чи на ігрових автоматах, то програє гроші родини. І коли тринькає їх направо і наліво, то тринькає гроші родини.
Жінка, я вважаю, не має жодного гріха, коли бере у чоловіка гроші на потреби родини, навіть коли чоловік цих потреб не помічає. Оплата комунальних послуг, одяг, їжа, лікування — все це потребує коштів. І якщо чоловік на це не дає грошей, гріхом не буде їх у нього взяти. Інша справа, коли жінка краде їх для власних потреб: розваги, салони, дорогий одяг. Те, на що вона може заробити самостійно. Чи всі жінки можуть сказати, поклавши руку на серце, що дбають лише про сім’ю? Навряд. Тому такі жінки й справді потребують щирого покаяння за те, що крали для себе, а не брали для родини.
Ідеально, коли в родині панують довіра і порозуміння. Тоді ця проблема повністю відпадає. Жінка з чоловіком обговорюють усі сімейні витрати. Але коли чоловік живе сам для себе і не цікавиться потребами родини, то для добра сім’ї буде краще, коли йому нічого не казати, а використовувати гроші за призначенням. Скільки чоловіків у п’яному вигляді просто губили гроші, а ще більше їх просто пропивають! На мою думку, для чоловіка буде краще, коли він не буде мати за що пити. І краще для всіх буде, коли гроші підуть на потреби дітей і дружини.